"В Україні все добре, тільки у СІЗО катують… і на журналістів нападають"

27 ноября 2012, 12:21
політик, юрист
0
2092

Нещодавно у Женеві пройшла 14-та сесія Робочої групи Ради ООН з прав людини.

На цьому заході українська делегація відзвітувала перед представниками 57-ми держав про проблеми з дотримання прав людини, що нині існують в країні.

От тільки, виходячи зі слів українських делегатів, чомусь вийшло, що більшість проблем вже вирішені, а завдячувати цим варто виключно новоприйнятому Кримінальному процесуальному кодексу, який має привести українську кримінальну юстицію до європейських стандартів.

Зокрема, українська делегація заявила, що новий КПК на зміну утриманню під вартою ввів у дію такий превентивний захід, як домашній арешт. За словами делегатів, саме завдяки цьому нововведенню вдасться суттєво розгрузити українські СІЗО та уникнути жорстокого поводження із затриманими. Проте представники чомусь замовчали той факт, що зазначена норма, скоріше за все, так і залишиться нездійсненою, оскільки коштів на закупівлю спеціальних приладів-маячків, що відстежуватимуть місце знаходження «домашнього в’язня» у бюджеті немає.

Проте, виходячи із зауважень до України решти країн-учасниць робочої групи, стає зрозумілим – жодним райдужним перспективам, озвученим українськими делегатами, ніхто віри не йняв. Адже прийняття нового КПК – це не панацея для України, яка насправді потребує системної реформи як правоохоронних органів, так і судової та пенітенціарної систем. 

Адже досі невирішеним залишилося найголовніше питання – проблема застосування тортур та жорстокого поводження у в’язницях та місцях тримання під вартою. Зокрема, на цьому наголосили більше половини делегатів, серед яких такі країни як Франція, Англія та Австрія. Більше того, країни-учасниці Ради ООН з прав людини навіть запропонували дієвий механізм, що зможе повністю розв’язати цю проблему, - створити окремий незалежний орган для розслідування випадків катувань правоохоронцями. Оскільки першопричина неспроможності нинішньої правоохоронної системи побороти таке явище, як катування, полягає в тому, що за правоохоронцями наглядають… самі ж правоохоронці. Як то кажуть – рука руку миє. Тому тільки окрема та незалежна від уряду та правоохоронних органів структура зможе чесно та неупереджено розслідувати усі заяви про катування. 

Йдемо далі. Цього року Рада ООН закцентувала свою увагу на новій для України проблемі – на нехтуванні прав журналістів. Так, цьогоріч в Україні було зафіксовано 29 нападів на журналістів, коли винні не були покарані. І це попри те, що постраждалі написали відповідні звернення до правоохоронних органів. Учасники робочої групи наголосили, що така ситуація – неприпустима, і саме тому вони наполягають на дотриманні Україною всіх оголошених з даного приводу зауважень. Серед яких: вимога створити сприятливі умови для роботи журналістів і працівників ЗМІ; розробити заходи для повного гарантування свободи висловлювання думок, зокрема, захист недоторканності осіб, які працюють в засобах масової інформації і здійснюють це право; забезпечити більш ефективний захист журналістів та боротьбу з насильством, якому вони піддаються, та здійснити заходи щодо державних органів, які намагаються обмежити діяльність ЗМІ та журналістів.

Звісно, всі ці поради та зауваження носять виключно рекомендаційний характер і ніхто з країн-учасниць Ради ООН не може примусити чинну українську владу їх здійснити. Проте міжнародна спільнота пильно слідкує за Україною та, бачачи небажання чинної влади відповідати демократичним стандартам, продовжує тримати нашу країну осторонь.

Вихід з цієї ситуації є лише один – системна реформа правоохоронних органів, прокуратури та пенітенціарної системи. Зокрема, прокуратура має бути позбавлена функції загального нагляду, про що вже неодноразово наголошувала Рада ООН, оскільки ця функція не притаманна жодній із європейських країн. Окрім того, має бути суттєво скорочена чисельність правоохоронців. Так, наразі на 100 тисяч населення України припадає 786 працівників внутрішніх справ. При цьому, за даними ООН у країнах, схожих з Україною за політико-економічною ситуацією, працівників внутрішніх справ удвічі менше: 335 – в Угорщині, 322 – у Польщі.  

До того ж необхідно створити спеціальний механізм контролю за пенітенціарною системою та розширити існуючі повноваження Верховного Суду України. Зокрема, надати ВСУ повноваження переглядати справи з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції не лише норм матеріального, але і процесуального права. Окрім того, скасувати положення про перевірку вищим спеціалізованим судом заяви про перегляд судових рішень та прийняття відповідного рішення про допуск справи до провадження. За таких обставин заява про перегляд судових рішень має подаватися безпосередньо до Верховного Суду України.

Всі ці ініціативи містяться у законопроектах, які розробила Об’єднана опозиція, та вже незабаром будуть внесені до Верховної Ради нового скликання.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Бизнес-блоги
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.