Сугоняко – Охрименку: хто сіє неправду пожне біду

15 января 2014, 18:02
0
1407

Випад Охрименка проти мене це таке собі... А поширення ним неправди, служіння їй – не прощаю. Бо країна тоне, гине в гидкій каламуті брехні і де його частка помітна теж.


        Звичайні мої вимоги  щодо забезпечення правдивості урядової  інформації (див. Азаровстат повідомив)  спонукали відомого економічного експерта полегшеного стилю пана Охрименка виступити з захистом неправди і поясненням причин моєї  «аморальної» поведінки:

        "Тут все понятно, Александр Сугоняко заведомо дает неправую информацию, чтобы доказать, что все плохо. Такая у его работа сейчас. Даже, если НБУ сообщает простую и понятную информация он выдумывает негатив, чтобы как говорится "ложкой дегтя в бочке меда" Что поделаешь, такая у его работа... В действительности у нас большая часть вкладов это вклады небольшие суммы... И нет никаких 60%. Это просто выдумка..."

       Дискусія в такому  ракурсі безглузда, адже  правда в такій дискусії замулюється  створенням видимості «успіхів» влади, напусканням туману  напівправди, замовчуванням. А це – брехня, це зло, яке я ненавиджу!

        Cтатистику структури депозитів населення наведу нижче,  а зараз про більш серйозне.

       Випад Охрименка проти мене це таке собі... А поширення ним неправди, служіння їй – не прощаю.  Бо країна тоне, гине в гидкій каламуті  брехні і де його частка помітна теж. Від   брехні президента, прем’єра, брехні   провладних гебельсів з нардепів та експертів   йде  отрута і нестерпний пекельний смород. Більше терпіти її   суспільство не буде! Так говорить Великий Майдан.   Трибуна ж на Майдані Незалежності поки що на цю тему мовчить.

У людей, у суспільства в цілому є життєва потреба в правді, як і у чистій воді. З правдою є життя!  З брехнею – смерть. В брехні гинуть держави, країни, народи, суспільства, бо за нею стоїть її батько – Людиноненависник. Лукавий. А  брехуни – його слуги.  

Часто люди ненавидять  тих, які чинять їм зло, а не саме зло як таке.  Це так по-людськи: глибоко  негативно ставитися до них, гніватися, ворогувати,   бажати заподіяти  їм шкоду, мститися... Це  є антитеза любові, її повна протилежність.  Ненависть до людей роз’єднує їх, руйнує суспільство. Ненавидіти   неправдомовця, що обманює,  або злодія, що обкрадає тебе й інших,  так природно. Але перед тим, як його зненавидіти, ви його вже засудили…  Отже, така ненависть є гріх. Так люди, навіть цілі суспільства потрапляють у  вирву, чорторий зла, що все більше і більше  затягує їх у себе. 

А ненависть до  зла – інша! Це обов‘язок доброчинної людини. І виявляється, що  ця ненависть не опускає людину в каламуть негативних пристрастей, а навпаки – звільняє  від них, сприяє духовному зростанню. Вона спонукає людей творити добро іншим і цим об‘єднує їх.

Ненависть до конкретного виду зла – брехні, наприклад,  є індиферентною по відношенню до її носія, до того хто, її  розповсюджує.   Хто ненавидить неправду, той   буде з нею боротися, незалежно від того, хто її поширює: Янукович, Арбузов, Охрименко, Яценюк чи Сугоняко. І найбільша вимогливість щодо нечинення зла має бути до самого себе! Але – не лише до себе. І до інших! Це один зі шляхів духовного оздоровлення українського суспільства, становлення його єдності у нетворенні зла і творенні добра.

Місце, де вирішується доля індивідуальної боротьби кривди і правди, є   серце: серце моє чи Охрименка, нарешті ваше, шановний читачу, серце. А місцем, де вирішується доля цієї боротьби   в нашому суспільстві, сьогодні є Майдан по всіх містах України. Він є потенційним простором правди, але ним ще не став реально. Трибуна містить ще чимало  неправди, яку чують  люди на великому Майдані і тому нема добродійного єднання між ними. Хто, як не всі ми зобов‘язані змити брехню з наших сердець, змити брехню з трибуни Майдану!

Хтось боїться неправди і тому   захищає правду, чого б це йому не коштувало. Хтось боїться правди, приймає і поширює брехню.  Один дбає про стан свого духу, а другий – про матеріальне…

Українське суспільство оживе, якщо через очищення наших сердець від неправди дух запанує над матеріальним, а не навпаки. І хай допоможе нам в цьому Бог!

Додаю для пана Охрименка обіцяну офіційну статистику. Це дані з Річного звіту Фонду гарантування вкладів  фізичних осіб за 2010 рік:

0.7% вкладників тримали в 2010 році 56% від суми всіх вкладів.

З цієї статистики  випливає також, що середній розмір депозитного вкладу для   32,34 млн. (99,3%) вкладників дорівнює 3.457 грн. А для 0,24 млн. (0.7%) вкладників він дорівнює 593.250 грн. або  в 171,6 рази більший. Тобто одна людина з 240 тис. багатих вкладників багатша за середнім вкладом за людину з 32,34 млн. вкладників в 171,6 рази. Така ось нерівність, яка  мабуть і  втішає   п. Азарова.

В АУБ є  інформація станом на 1.10.2011 року. Вона така: 34,53 млн. (99,3%) вкладників мають середній вклад розміром 3 357грн., а 0,268 млн. (0,7%) –    598. 434 грн., або в 178,3 рази більше. Тобто розрив між багатими і бідними вкладниками поглибився   за 9 міс. 2011р.  Те що він  і далі  поглиблювався в 2012 та 2013 роках, у мене не викликає сумніву через уповільнення, а потім і падіння промислового виробництва і ВВП та руйнацію малого бізнесу.

 У Річному звіті за  2012 рік (за 2013 рік звіту ще нема) Фонд розподіл вкладів населення за розмірами вкладів не навів. Брехня може бути і у формі замовчування важливої для суспільства інформації.

Переконаний, лише спираючись на правду сьогоднішнього буття ми зможемо прозріти добре, справжнє майбутнє України.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Бизнес-блоги
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.