День Конституції: що святкуємо?

27 июня 2011, 09:56
політик, юрист
0
3281

Напередодні Дня Конституції хотілося б у черговий раз згадати історію її прийняття та внесення змін, а також подумати над її майбутнім.

Свого часу прийняту «за одну ніч» Конституцію 1996 року активно хвалили в Європі. За висновками європейських експертів, другий розділ Основного Закону, що проголошував права, свободи та обов’язки людини та громадянина, був визнаний одним із найкращих розділів аналогічного змісту серед європейських Конституцій. Однак, те що на папері було прикладом сучасних демократичних реформ, на практиці виявилося лише черговим владним популізмом, тому починаючи з 2003 року, Венеціанська комісія почала наполягати на проведенні конституційної реформи в Україні, яка мала б забезпечити дієвість українського парламенту.

Проте, політреформа 2004 року, що відбувалася під час «помаранчевої» революції, та яка стала черговим прикладом компромісу в умовах гострого політичного антагонізму, тільки посилила протистояння між інститутами влади. Такий стан речей у повній мірі влаштовував очільників країни, які маніпулюючи кризовими процесами в адміністративній, судовій системі та системі місцевого самоврядування, використовували все це для задоволення власних політичних амбіцій.

А вже восени 2010 року Конституційний Суд України визнав реформу 2004 року неконституційною, відновивши дію Конституція зразка 1996 року. Це рішення, яке скасувало баланс влади в країні, мало дуже сумнівну легітимність і не відповідало європейським демократичним стандартам, що підтвердила Венеціанська комісія в одному зі своїх останніх висновків. Водночас, це дозволило чинному Президенту зосередити в своїх руках усю владу, що призвело до дисбалансу у всіх сферах життя.

Головне у цьому всьому те, що Українська Конституція жодного разу так і не ухвалювалася українським народом…. В іншому випадку результат був би зовсім іншим.

Відтак, в Україні назріла невідкладна потреба внесення змін до Конституції для відновлення легітимності системи влади. При цьому, удосконалення Основного Закону повинно проходити у суворій відповідності до закону за умови вільної, конструктивної  та головне – спільної роботи представників партій та громадських організацій, парламентських фракцій, провідних вчених та експертів, які разом можуть сформувати орган, відомий в інших країнах під назвою Конституційна Асамблея.

Після розробки Конституційною Асамблеєю проекту змін до Основного Закону обов’язковим має бути винесення його на всенародне обговорення, а згодом – і на всеукраїнський референдум. І лише потім, у разі схвалення цих змін народом – проходження повної процедури внесення змін в стінах Верховної Ради. Нагадаємо, що схвалення змін до Основного Закону відбувається конституційною більшістю голосів народних депутатів (тобто 300), із обов’язковою експертизою Конституційного Cуду України і протягом щонайменше двох сесій.

Таким чином, за рахунок широкого залучення громадськості та забезпечення її реального впливу на правотворчі ініціативи буде проведена повноцінна конституційна реформа, спрямована на врахування інтересів громадян, їхніх прав і свобод, а також оптимізацію владного механізму.

Лише за умови дотримання цих умов Конституція України дійсно стане Основним документом держави, що визначатиме основи державного ладу та регулюватиме найважливіші відносини суспільного життя, а не виконуватиме функцію «політичної іграшки». І лише тоді День Конституції буде асоціюватися із правами та свободами громадянина і стане ще одним символом справжньої незалежності України.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Бизнес-блоги
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.