Індивідуальна та колективна свідомість архітектора

28 ноября 2011, 13:49
Архітектор
0
4666
Індивідуальна та колективна свідомість архітектора

В Україні на даний час сильніше розвиненою є культура архітекторів-індивідуалістів, бо об’єктів, які потребують застосування великих команд є дуже мало. Саме тому українська архітектурна практика стої


Перші відвідини Віденського технічного Університету вразили мене перед усім тим, як там підходять до питання роботи над навчальними проектами. На відміну від України будь-яка залікова робота не є індивідуальною, а виконується командою із 2-3 студентів. Такий підхід вмотивовується тим, що студенти повинні з самого початку звикати до командної гри а також тим, що працюючи в команді, кожен з виконавців більш повно розкриває суть завдання завдяки здатності людей запам’ятовувати різні аспекти однієї і тієї ж інформації. При роботі в команді студенти можуть виправляти помилки один-одного і це забезпечує кращий результат на виході. Архітектурна світа в Україні, на відміну від Австрії, є індивідуально-орієнтованою. Цей принцип веде до виникнення у архітекторів нездорових амбіцій, які, у поєднанні з вузьким колом спілкування, ведуть до зменшення якості результату роботи, подовження термінів та збільшення вартості проектів. Шляхом вирішення цієї проблеми може стати впровадження у нас принципу «правильних» конкуренції та критики пропагованих архітектурними фірмами та їх ідеологією. Корпоративна етика, як набір стержнів поведінки, що забезпечують адекватне співіснування різних людей в колективі у поєднанні із взаємною відповідальністю начальства і підлеглих є принципово важливою для формування адекватного бачення архітектурного бізнесу усіма його учасниками.

У сучасних умовах архітектура, як річ безумовно комерційна, має за мету отримання максимально хорошого результату у найкоротші терміни. Саме тому зараз ми можемо чітко виділити два напрямки розвитку архітектурного бізнесу. Перший – індивідуалістичний підхід, коли архітектор працює сам, або з невеликою командою. Другий – підхід командний. Його суть полягає у тому, що в компанії немає одного гуру-архітектора, а є команда професіоналів, яка працює максимально швидко і якісно. Обидва напрямки мають право на існування хоч ні один ні другий не позбавлені недоліків. Індивідуалісти неспроможні виконувати великі замовлення в силу неспроможності вести такі проекти з чисто технічної точки зору. Виходом для них є можливість передачі проектів на аутсорсинг, проте такий шлях значно сповільнює процес виконання замовлень. Компанії-команди в свою чергу також стикаються з проблемою збільшення часу на опрацювання проектів через необхідність передачі інформації через багато ланок . Ще одним з недоліків командної моделі є те, що великі команди нерідко перетворюються на конвеєр,  який пригнічує творчість і індивідуальність. Хоч , варто зазначити, цей недолік легко виправляється за допомогою залучення комплексного підходу, коли ескізний проект розробляється одним архітектором, а робочу документацію і проект веде команда без втручання в конкретні авторські моменти. В той же час, командна модель має і багато переваг. Зокрема, команди це своєрідний банк знань – збирання і накопичення інформації в них відбувається значно легше і швидше за рахунок каталізації обміну нею між співпрацівниками.

Світова практика на прикладі відомих архітекторів, імена яких відомі ледь не кожному, зокрема, Стівена Холла, Маріо Ботти або Жана Новеля показує, що командна модель все таки є домінуючою. Індивідуаліст Стівен Холл пішов шляхом зрощення з крупними китайськими офісами, які роблять під нього всю робочу документацію, і тепер все більше орієнтується на розробку крупних проектів, віддаючи їм перевагу перед дрібними об‘єктами. Маріо Ботта обрав шлях передачі крупних замовлень на аутсорсинг, віддавши перевагу варіанту «виправляння помилок» над варіантом креслення особисто. Жан Новель, в свою чергу, «обріс» командою однодумців, які роблять під його проекти робочу документацію.  Не варто забувати і про таких «монстрів» архітектури, як Норман Фостер – його команді креативщиків та проектувальників (а це близько 1200 людей лише в проектному інституті, не беручи до уваги чотирьох крупних офісів в різних куточках планети) вдається вести в роботі одночасно понад 100 проектів. Прикладом ж індивідуалістичного напрямку є Петер Цумтор, який і досі працює лише зі своєю невеликою командою, хоч, варто зазначити, що його проекти переважно невеликі і доволі протяжні в часі.

В Україні на даний час сильніше розвиненою є культура архітекторів-індивідуалістів, бо об’єктів, які потребують застосування великих команд є дуже мало. Саме тому українська архітектурна практика стоїть перед альтернативою – розвивати свої команди, або пустити на ринок великі західні компанії, які швидко забирають масштабні і цікаві об’єкти. Ще однією з причин такої ситуації є і те, що державні розцінки, якими послуговуються замовники є неспіврозмірно заменшеними і просто не відповідають умовам реальності. І це на фоні постійних «зависань» з проплатами, розвиненої «відкатної» схеми і банальної недосконалості законодавчої бази. За таких умов розвиток великих командних компаній в нашій державі виглядає, щонайменше, слабо реальним. Єдиним шляхом, що може вивести українські компанії із стану загнивання, викликаного неможливістю освоєння крупних об‘єктів, є шлях модернізації і переходу в гнучку систему поєднання індивідуалістів і команд , що дозволить їм успішно працювати з об‘єктами усіх рівнів складності. Лише такий шлях здатен забезпечити прогрес і розвиток в важких і неоднозначних умовах сучасного українського ринку.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Бизнес-блоги
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.