Бізнес по-українськи!

5 марта 2012, 09:52
Економіст
0
1553

Про те, чому для народу підприємці - все ще "бариги".

Сучасний фольклор рясніє байками та жартами про український бізнес та бізнесменів. Сприймаючи адекватно такі жарти, вважав, що хоч зерно істини у них є, та все ж віра у порядних і відповідальних підприємців у мене особисто існувала. Лише певні події, які опишу далі, дещо змінили мою точку зору. Передували їм висловлювання одного “бувалого” державного службовця, до яких я завзято апелював, про те, що чесного і прозорого бізнесу в Україні не існує.

Отже, все за порядком.

Ще 31 січня цього року відбулася непересічна подія – розширене засідання Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. На цьому засіданні був присутній сам Прем’єр-міністр М.Я.Азаров, який чомусь останнім часом непоказово опікується проблемами підприємництва (мене це, відверто, дивує). Для вирішення болючих питань розвитку підприємницького середовища були викликані на засідання керманичі головних контролюючих державних органів. Тут був і Голова Державної податкової служби, і Голова Державної митної служби України, і представники практично всіх міністерств і відомств. Дивним чином, водночас з пафосністю, це засідання було наповнене справжнім прагненням радикально покращити умови ведення бізнесу. Меседжі Прем’єр-міністра були лаконічними та логічними.

На початку бізнесмени навіть були не готові до такого діалогу і лише під час доповіді пана Калетніка, зрозуміли, що для них настав зоряний час й пора порушувати “свою” проблематику, щоб нарешті бути почутими. (Не буду тут обговорювати мотиви такого завзяття урядовців, думаю, читачі  і самі, проаналізувивши, усе зрозуміють.) Отже, під час засідання Ради підприємців серед інших питань Всеукраїнською громадською організацією «Союз захисту підприємництва» було порушено питання, з приводу якого лунають звинувачення підприємців уже понад 5 років. Мова йшла про питання визначення митної вартості, а саме – місця і ролі так званої бази митної вартості, її прозорості і взагалі доцільності. Зазначу, що до нашої організації, неодноразово звертались підприємці зі скаргами на дії працівників Держмитслужби, які пов’язані саме з використанням цієї бази. Проте всі спроби допомогти підприємцям були безрезультатні.

І от, “окрилені” бажанням вирішити наболіле питання, ми наважились звинуватити Голову Дежавної митної служби у непрозорості роботи митниці під час визначення митної вартості. Однією з вимог було, якщо не заборонити використання, то, принаймні, зробити прозорою роботу бази митної вартості, відкрити громадськості доступ до неї, щоб суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності могли апелювати до цієї бази і прогнозувати витрати при розмитненні товарів. Розуміючи специфіку, члени ВГО «Союз захисту підприємництва» вийшли з пропозицією зробити зазначену базу митної вартості відкритою, за виключенням конфіденційної інформації. Це питання десятки разів піднімалось на усіляких нарадах, у тому числі і за участі вищого керівництва держави, але жодного разу воно не вирішувалось. Памятаючи досвід попередніх спроб, вислів Прем’єра про те, що базу таки треба було б зробити відкритою, особисто мене не надихнув. Але, уявіть, яке було здивування, коли Державна митна служба 6 лютого цього року оприлюднила середньозважену цінову інформацію щодо митної вартості товарів, які імпортуються в Україну. А вже 8 лютого стало відомо про доручення Прем’єр-міністра України за №5665/0/1-12 один з пунктів якого зобов’язує забезпечити доступ суб’єктів ЗЕД до інформаційної бази даних стосовно вартісних показників товарів.

Здається, чудова нагода видалася бізнесу вирішити проблему, яка декілька років поспіль непокоїла підприємців. Нарешті вирішення питання прозорості визначення митної вартості стало можливим. Це дало б змогу створити рівні умови для ведення бізнесу і уникнути хоч якоюсь мірою частину хабарницьких поборів з підприємців. Але що це?! Прийнявши участь у розширеній нараді для напрацювання пропозицій для виконання доручення Уряду з цього приводу, серед членів Ради підприємців при Кабінеті Міністрів майже не знайшлось оплічників. Ті підприємці, які так завзято підтримували нашу ідею під час зустрічі з Прем’єром, “включили задню”. Навіть мої друзі-підприємці, які неодноразово порушували це питання і скаржились на непрозорість роботи бази митної вартості, злякались можливості її відкриття.

Спочатку я не міг збагнути чому, але зрозумів що злякались усі вони передусім саме прозорості правил ведення бізнесу. Можливість бути “винахідливим” при домовленостях з працівниками митниці для отримання підтвердження “більш прийнятної” митної вартості стала важливішою за справедливість і чесність. Саме прозорості, відкритості і чесності ведення свого бізнесу боїться український підприємець. При цьому сам же він постійно дорікає владі за непрозорість її роботи. Жах! Подвійні стандарти переповнили наше суспільство! Мене особисто це глибоко розчаровує.

Чудово розумію, що допоки бізнес не перестане бути “замішаним” на омані і брехні, допоки він буде керуватись виключно короткотерміновим прагненням до збагачення за рахунок всіх і вся, доти ми, підприємці, в очах пересічного українця, на жаль, будемо “баригами”. Нас не сприймають, всі наші ініциативи насторожують, бо ми не стали солідарні з суспільством. Ми “ріжемо корову” замість того, щоб її годувати і доїти.

Мій опис адресований передусім вам, шановні колеги-підприємці. Прошу замислитись і почати відповідальніше ставитись до громади, завдяки якій ми можемо вести свою підприємницьку діяльність.

По-друге, я звертаюсь до владних інститутцій. Розуміючи порочні традиції нашого суспільства, вважаю за доцільне вимагати вибудовування владою прозорих механізмів роботи і, передусім, у взаємодії з бізнес- середовищем. Важливою є не стільки наявність Громадських рад при тих чи інших відомствах, як їх наповнення і прозорість прийняття рішень. За наявних сьогодні можливостях щодо комунікації необхідно максимально широко створювати прозорі і загальнодоступні інструменти прийняття рішень. Наявність будь-яких закритих даних лише посилюватиме корупційні чинники в суспільстві.

 

І ще кілька слів про базу митної вартості та її перспективи.

Невеличкою групою “ініціативних романтиків” все ж напрацьовано проект використання цінової бази митної вартості виключно як інструменту для аналізу ризиків. Коротко зазначу, особливо для підприємців, які можуть піддати мої дії критиці, навіть Всесвітня митна організація у своїх Рекомендаціях вказує на доцільність створення та використання внутрішньої цінової бази даних як інструменту для аналізу ризиків. Такі бази існують і в Сполучених Штатах Америки, і у низці Європейських країн. Це усталена практика.

Сподіваємось, що наші ініціативи будуть сприйняті Урядом і підтримані підприємництвом.

Сергій Доротич

Голова ВГО "Союз захисту підприємництва"

www.zahust.com

+380442322080

office@zahust.com

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Бизнес-блоги
ТЕГИ: бизнес,народ,общественная организация,правительство,общественная мораль,солидарность,громада,Україна,гроші,уряд,бізнес,імпорт,податки,ціна,Кабінет Міністрів,експорт,бизнес климат,підприємець,митниця,мито,бізнес-клімат,уряд Азарова,підприємництво,прем'єр-міністр,Уряд України,вартість,прем'єр,громадська організація,митна служба,Митний кодекс,митники
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.