Проект КПК – черговий провал владних «бракоробів»

7 марта 2012, 13:07
політик, юрист
0
2230

Як доводить практика, єдина найуспішніша роль, із якою чинна влада справляється на тверду «п’ятірку» - законодавчого бракороба.

Спочатку провладні парламентарі нашвидкоруч ліплять собі ж угодні законопроекти, приймають їх у першому читанні, а потім – або самі ж їх відкликають, або дороблюють в екстренному режимі – на ходу. Така схема роботи для влади вже стала звичною. А непрофесіоналізм і лобізм дій парламентарів та урядовців зашкалює.

Проте квапливість у законотворчій сфері просто неприпустима при розробці такого важливого документа як Кримінально-процесуальний кодекс. Адже він визначатиме долі десятків, ні - сотень тисяч людей. Але й тут не обійшлося без грубих недоробок, які вже в котрий раз довелося визнати самим розробникам президентського проекту КПК.

Так, напередодні не ухвалювати кодекс Януковича на своєму засіданні рекомендувала президентська Комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права. Експерти Комісії наголосили, що документ в багатьох положеннях суперечить Конституції України, Європейській конвенції з прав людини та низці резолюцій й рекомендацій Парламентської асамблеї Ради Європи.

Тому давайте більш детально зупинимося на ключових провальних положеннях провладного проекту КПК.

По-перше, президентський проект КПК не передбачає порушення кримінальної справи як окремої стадії. Відповідно до нього кримінальне провадження у справі починається з моменту внесення запису до Єдиного реєстру досудових розслідувань. А от підставою внесення відомостей до реєстру, серед іншого, може бути заява будь-якої особи, яка не піддаватиметься жодній додатковій перевірці. Окрім того, внесення запису до реєстру не може бути оскаржене.

Наведу приклад. Бажаючи помститися, певний громадянин написав заяву-наклеп на свого сусіда – мовляв, той винен у певному резонансному вбивстві. Щойно ця заява буде зареєстрована, як відносно бідолаги-сусіда можуть проводитися слідчі дії, тобто – допити, обшуки тощо. І йому доведеться крізь все це пройти, так як оскаржити реєстрацію заяви він не матиме права.

По-друге, проект КПК, прийнятий у першому читанні, закріплює принцип змагальності, але позбавляє сторону захисту можливості самостійно збирати докази. Фактично зазначена суть «принципа змагальності» суперечить його назві, оскільки обмежує права однієї зі сторін.

По-третє, президент пропонує встановити у КПК, що адвокат може просто бути присутнім під час слідчих дій. Тобто у разі проведення допиту або обшуку адвокат виконуватиме функцію німого свідка. Навіть якщо він виявить у ході слідчих дій певне порушення, то права голосу не матиме. Навіщо потрібен такий «весільний генерал» - не ясно. Проте чітко зрозуміло одне – це чергове нівелювання прав підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або свідка.

Йдемо далі. У проекті КПК визначено, що участь захисника є обов’язковою лише щодо особливо тяжких злочинів. У інших випадках підозрюваному, звичайно, дозволять найняти адвоката, проте відсутність адвоката не перешкоджає проведенню слідчих дій, тобто їх можна буде проводити і без захисника. Нині в Україні є звичною практика, коли особливо тяжкий злочин спершу кваліфікують, як тяжкий, для того, щоб простіше та швидше провести слідчі дії без участі захисника. А вже перед судовим засіданням знову визнають злочин особливо тяжким. Тобто у такий спосіб кількість обвинувальних вироків штучно завищується і відповідно процвітає засудження невинних.

А тепер – найцікавіше. Проект КПК передбачає залишення за прокуратурою функції досудового слідства та визначає, що накази прокурора слідчому є обов’язковими до виконання, а їх ігнорування нестиме для слідчого кримінальну відповідальність. Фактично у такий спосіб чинна влада планує узаконити верховенство прокуратури  на досудовому слідстві, що прямо суперечить Конституції України. Цілком зрозуміло, що поставлений у такі рамки слідчий дослівно виконуватиме вказівки прокурора, щоби уникнути кримінальної відповідальності.

Окрім того, президентський проект КПК передбачає надшироке коло підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та визначає граничний строк затримання у 72 години. Цього часу для слідчих буде більше ніж достатньо для того, щоб вибити з невинної особи будь-яке зізнання. Наприклад, підозрюваного у крадіжці на 200 гривень можуть взяти під варту, хоча по суті він не може становити такої небезпеки суспільству, яка вимагає його ізоляції. Європейське правосуддя в таких випадках застосовує не такі радикальні запобіжні заходи, для всього світу звичною практикою є домашній арешт, підписка про невиїзд та застава.

І на сам кінець – проект КПК пропонує створення суду присяжних, який діятиме у складі з 2 суддів та 3 присяжних. Суд присяжних вирішуватиме долю тих обвинувачених, щодо яких можливе використання такого покарання, як довічне позбавлення волі. Враховуючи те, що в європейській практиці судочинства суд присяжних щонайменше складається з 8 осіб, запропоновані провладним КПК три присяжні виконуватимуть лише декоративну функцію. Оскільки 2 із 3 – це вже більшість, то доля підсудного залежатиме максимум від 2 осіб, щодо яких зацікавлені особи легко зможуть знайти потрібні методи впливу.

А тепер давайте розглянемо основні пропозиції лідера «Фронту Змін» Арсенія Яценюка до первинної редакції КПК, яку вщент розкритикувала президентська Комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права.

Насамперед, що стосується не передбаченої у президентському проекті КПК окремої стадії порушення кримінальної справи, - «Фронт Змін» пропонує змінити цю процедуру: будь-яка заява, що може бути приводом для порушення кримінальної справи, повинна підлягати попередній перевірці протягом 10 днів. І тільки після її проведення виноситиметься постанова про початок досудового розслідування, або постанова про відсутність підстав для початку досудового розслідування. Обидві можна буде оскаржити.

По-друге, опозиція наполягає на правильному трактуванні принципу змагальності. Тобто стороні захисту, яку провладний проект КПК позбавив можливості самостійно збирати докази, необхідно надати це право.

Окрім того, слід змінити положення президентського КПК, що адвокат може просто бути присутнім під час слідчих дій. «Фронт Змін» вимагає встановити, що адвокат все ж таки бере участь у всіх слідчих діях, тобто – має змогу їх оскаржувати.

У проекті КПК має бути визначено, що участь захисника є обов’язковою як щодо особливо тяжких, так і тяжких злочинів. А не лімітувати участь захисника лише щодо особливо тяжких злочинів, як запропонував президент. Також Арсеній Яценюк пропонує, щоб захисник мав право на конфіденційне побачення з підозрюваним до його першого допиту, при цьому для того, аби захиснику зустрітися з підозрюваним або обвинуваченим не потрібно попередньо отримувати згоду слідчого чи прокурора. Окрім цього, пропонується визначити чіткий перелік прав захисника на всіх стадіях кримінального провадження, адже в проекті КПК ці положення є вкрай розмитими та неповними.

Щодо обов’язкового виконання слідчим наказів прокурора – ця норма взагалі не має права на існування. Натомість необхідно, аби прокуратура здійснювала виключно нагляд за дотриманням законності органами досудового слідства (зможе скасовувати постанови слідчого та вимагати проведення слідчих дій виключно у випадках порушення законних прав та інтересів особи і громадянина та виключно з метою захисту таких прав).

Йдемо далі. Президентський проект КПК  надзвичайно збільшує  коло підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Тут варто нагадати, що станом на сьогодні всі українські СІЗО переповнені вщент – нині в них перебуває 36 тисяч заарештованих осіб, тобто - 1/4 від загальної чисельності ув’язнених. Із них понад 1,3 тисячі осіб знаходяться під вартою вже більше, ніж 1,5 роки. Тому у пропозиціях до КПК «Фронт Змін» пропонує об’єктивно зменшити перелік підстав для взяття під варту та використовувати цей запобіжний захід як виключний. А граничний строк затримання зменшити до 6 годин. Оскільки 72-годинне затримання – це негласне узаконення «вибивання» зізнань із підозрюваних. Як свідчить практика, у міліції за три доби затримання з невинної людини можна зробити злочинця за її власним зізнанням та, як наслідок, інваліда на все життя.

І наостанок – норма про створення суду присяжних. Суд присяжних має існувати, проте у складі 12 осіб. Лише в цьому разі він працюватиме чесно та виноситиме правдиві вироки. До того ж варто розширити сферу правопорушень, які він розглядатиме: окрім злочинів, за вчинення яких можливе покарання у вигляді довічного позбавлення волі, він має судити й тих обвинувачених, яким інкримінують від 10 років позбавлення волі.

Всі зазначені пропозиції до проекту Кримінально-процесуального кодексу – лише невелика частина змін, які запропонував внести до КПК лідер партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк. Проте для успішного проведення справжньої реформи кримінальної юстиції в Україні визначальним мав би стати перехід політичної дискусії у фахову.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Бизнес-блоги
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.