Що втрачає Україна, коли хоче нагодувати світ?

4 мая 2012, 15:57
Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання
0
1250

Що втрачає Україна, коли хоче нагодувати світ?

Незважаючи на песимістичні прогнози експертів ООН щодо зменшення в 2012 р. українського врожаю пшениці на 37% (на 14 млн. т.), урядовці продовжують планувати щасливе майбутнє. Зокрема, на Зерновому торговому саміті в Йорданії представники державної продовольчо-зернової корпорації України заявили про можливість до липня 2012 року експортувати більш ніж 21,5 млн. т. зерна. А в перспективі щорічний валовий збір зернових планується збільшити з нинішніх 50 млн. т. до 70-80 млн. т., половину з яких відправляти за кордон. 
Насправді деякі підстави для оптимізму є. В першому кварталі 2012 р. сільгоспвиробництво збільшилося на 0,5% відносно того ж періоду у 2011 році. Загальний об’єм реалізованої продукції зріс на 43%. За два роки в країні планують розробити продовольчий баланс споживання та виробництва сільгосппродукції, гармонізувавши його зі стандартами ЄС. Це потрібно для того, щоб покращити прогнозування майбутніх доходів виробників. Але треба пам’ятати, що в цій досить ризикованій галузі (з точки зору майбутніх прибутків) до примх природи додаються іще й ризики українського державного регулювання.
Наприклад, намагання чиновників перейти на нові принципи фінансової підтримки тваринництва (зокрема, молочної та м’ясної галузей) призвели до того, що виплати селянам зовсім припинилися. В результаті виробництво м’яса за три місяці 2012 року скоротилося на 1,9% у порівнянні із аналогічним періодом 2011 р., а поголів’я корів – на 1,3% (до 2,6 млн. голів). Свиней стало менше на 4,4%.
Відповідно, уряд приймає рішення стосовно фінансової підтримки АПК на 822,37 млн. грн., з яких 51,1 млн. грн. має надійти на розвиток тваринництва, а ще 200 млн. – на здешевлення кредитів для селян. Виплата дотацій на підтримку м'ясо-молочного поголів’я може початися не раніше червня, бо протягом травня Держветфітослужба безкоштовно (це подається як велике благо для селян) ідентифікуватиме всю велику рогату худобу.
Що ж стосується кредитів, то на них можуть розраховувати лише великі господарства, які можуть представити банку підходящу заставу та взяти великий кредит (хоча б декілька мільйонів гривень). Міжнародні ж банківські структури, наприклад ЄБРР, теж готові давати кредити від EUR5 млн. Реальні ж ставки по кредитам для юросіб у вітчизняних фінустановах коливаються від 20% до 25%. Є небагато охочих кредитуватися під такий великий процент більше, ніж на рік. А щоб держава допомогла компенсувати проценти, треба ще довести чиновникам, що аграрій дійсно потребує такої субсидії. Виходить, фінансову підтримку реально отримують великі агрохолдинги, які мають потужне лобі в уряді. Не дивно, що через нестачу обігових коштів лише за минулий рік країна втратила тисячі фермерських господарств. «Колективізація» формату 2хтисячних вбиває мілкого сільськогосподарського виробника як клас в Україні.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Бизнес-блоги
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.