Агфляція - слово не українського походження

29 августа 2012, 09:12
Президент Ассоциации "Украинский клуб аграрного бизнеса" www.agribusiness.kiev.ua, Генеральный директор Индустриальной молочной
0
1327

Щоб ми змогли використати світову агфляцію, треба мати конкурентоздатну аграрну науку, а не об’єднання псевдовчених з відзнаками, але без жодного запантентованого міжнародного відкриття

Суттєве підвищення цін на світових ринках продовольства стало разом із борговою кризою в Євросоюзі одною з найбільш домінантних тем у світових ЗМІ. Майже всі найвпливовіші друковані видання світу опублікували цілу низку репортажів на дану тематику. Якщо коротко проаналізувати світову пресу, то нічого нового ми не знайдемо а ні в причинах і наслідках виникнення світових продовольчих криз, а ні в шляхах їхнього вирішення. На жаль. На превеликий жаль. Всі знову говорять про те, що хедж- та пенсійні фонди все активніше сприяють загостренню кризи шляхом спекуляцій із ф’ючерсами, і єдиним шляхом вирішення проблеми є створення світового резервного банку зерна. В той же час ніхто не знає точно, як і на базі чого він має бути створений. Поряд з ним також інтенсивно обговорюються питання: що важливіше – бак із біопальним чи тарілка з харчами?  Очевидно, що і це питання так швидко вирішити не вдасться, адже в даному випадку мова йде частково про енергетичну незалежність багатьох заможних країн світу, тому відмовлятися від біоенергетики заради забезпечення населення світу продуктами харчування ні Європа, ні США не збираються. Розширити світові площі під виробництво агропродукції або ж знизити народжуваність в світі і призупинити збільшення споживання продуктів, насамперед, в Індії та Китаї, не вважається за можливе, щонайменше в найближчі 10 років. То  що ж у нас залишається? − Агфляція –  така свого роду аграрна інфляція, яка в найближчі роки буде постійно присутньою і в залежності від багатьох факторів,  насамперед,  таких, як погода, відповідно буде або підвищуватися, або знижуватися. І вплинути на цей процес в одній окремій країні буде майже не можливо. 

Які ж висновки можна зробити для України?

1. Український АПК може стати локомотивом розвитку економіки нашої країни. Ефект масштабу, вдале географічне розташування, ефективне використання меліорації, відкритість до застосування інновацій в насінництві та в цілому в агротехнологіях можуть зробити те, що жодна галузь економіки України вже не зможе зробити в силу своєї відсталості і незатребуваності на світових ринках. 

2. Уряд України має зрозуміти (хоча це для них буде непросто), що боротьба з агфляцією  шляхом експортних обмежень, подальшої бюрократизації та необґрунтованого втручання у ринки призведе лише до одного − підвищення цін на продукти харчування. Для того, щоб запобігти підвищенню цін на продукти, треба всього-на-всього мати правдиву статистичну картину, а не нарисовану блакитним фломастером перед виборами, про те, скільки чого і в яких регіонах виробляється і відповідно споживається, та правильно використовувати ті інституційні ресурси, які вже існують у державі, як аграрний фонд та держзапас.

3. Для того, щоб ми змогли використати світову агфляцію для збільшення експорту аграрної продукції з України, треба щоб була високоякісна, конкурентоздатна аграрна наука та освіта, які, на жаль, майже відсутні в Україні. Без них не буде прориву. А для того, щоб освіта та наука розвивалися, треба відкрити двері для світових напрацювань і повернути ту молодь, яка вже роками працює на заході і здобула там визнання. Звичайно, це буде не дешево, але 50 таких молодих спеціалістів зможуть зробити для країни набагато більше, ніж наукові  об’єднання наших псевдовчених з величезною кількістю відзнак і без жодного запатентованого міжнародного відкриття. До речі, наскільки наука впливає на розвиток агровиробництва і експорту, показує досвід Бразиліі, де ще 20 років тому не мали уявлення про сучасні наукові розробки в АПК, а зараз усі запрошують професорів із Бразилії на конференції поділитися досвідом. Тому і ми, оскільки поки що в нас власної аграрної науки нема, запрошуємо відвідати 19 вересня цього року захід УКАБ  ІІІ Міжнародну конференцію "Ефективне управління великими аграрними компаніями: підвищення ефективнсоті та продуктивності", на який ми запросили кращих вчених-аграрників із Бразилії, Німеччини, США та інших країн світу для того, щоб можна було відчути різницю. 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Бизнес-блоги
ТЕГИ: ученые,сельское хозяйство,Бразилия,инфляция,конференция,аграрії,аграрний бізнес,інфляція,аграрний потенціал,аграрное образование
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.