Україна – вугільна держава?

17 декабря 2012, 14:26
Эксперт энергетического рынка
0
732
Україна – вугільна держава?

Сьогодні Віктор Янукович підписав бюджет, а це означає, що в 2013-му році дотації вугільній галузі складуть 7,8 млрд. грн. При тому, що лише за 10 місяців поточного року Україна імпортувала вугілля

на $2,3 млрд. На що влада витрачає гроші?

Справедливості ради потрібно відзначити, що в 2012-му році розмір дотацій був ще більшим – 9,89 млрд. грн. Але якось це не дуже гріє на фоні статистики імпорту. 

Не буду вдаватися в деталі, але якщо дотримуватись нормальної економічної логіки, мільярдні в доларах дотації мали хоча б забезпечити нас власним вугіллям. Тим більше, що половина об’єму видобутого цього виду палива приходиться саме на державні шахти, яким з бюджету компенсують різницю між собівартістю (яка є високою) та відпускною ціною (яка є більш, ніж вдвічі нижчою). 

Але в Україні все зовсім по-іншому, в нас нормальна економічна логіка не працює. Влада, прикриваючись проблемою зайнятості шахтарів та необхідністю збільшення видобутку вугілля, щороку інвестує в цю галузь величезні кошти. З одним і тим же результатом – продуктивність праці на державних шахтах не зростає, технічне переоснащення як таке не проходить, або проходить дуже мляво. Більше того, значна частина державних коштів, це ні для кого не є секретом, осідає в приватних кишенях. Одним з наслідків такої політики є те, що з видобутого в Україні вугілля можна виробити всього лише 3,5 млн. тонн якісного коксу, тоді як вітчизняним металургам необхідно 14 млн. тонн. Саме тому імпорт зростає. Незважаючи на статус вугільної держави, ми закупаємо вугілля в США.

Яким може бути вирішення проблеми? 

Один з можливих варіантів – це (чесна) приватизація шахт і створення на отримані від інвесторів кошти програми соціальної адаптації шахтарів та їх працевлаштування. Інший шлях – залишення найбільш перспективних шахт з числа існуючих в державній власності. Але за однієї умови. А саме – жорсткий контроль над виділеними дотаціями та їх плановим скорочення і переведенням шахт протягом 3-5 років на самоокупність. 

Проте, один рецепт іншому не суперечить, тому можна частину шахт приватизувати, частину – закрити (39 державних, тобто переважна більшість, не видобуває і 300 тис. тонн продукції на рік), а те, що залишиться – перевести на нормальні комерційні рейки та самоокупність.  

Лише в такому разі Україна збереже статус вугільної держави. Інакше – він залишиться в минулому, а гроші, витрачені на підтримання нашого реноме, допоможуть лише декому набути статків. Не більше того. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Бизнес-блоги
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.