Скільки правників потребує країна?

4 января 2013, 23:10
Senior Researcher and Assistant Professor, Kyiv School of Economics
0
2319

Роздуми про економічне зростання, новий кримінально-процесуальний кодекс та оптимальну кількість юристів на початку вступної кампанії 2013 року.

Вчора розпочато вступну кампанію 2013 року, адже обираючи предмети для зовнішнього незалежного тестування, одинадцятикласники мають вже визначитися, на які спеціальності подаватимуть документи. Одна з найбільш популярних спеціальностей серед абітурієнтів – право – у 2012 році зазнала важливих змін. По-перше, держзамовлення на цю спеціальність було скорочено та надавалося переважно великим профільним вищим навчальним закладам. По-друге, новий кримінально-процесуальний кодекс закріпив суттєві обмеження щодо того, хто зможе займатися правозахисною діяльністю, незалежно від профілю освіти. Отже, майбутнім випускникам доведеться долати більші перепони на шляху до діяльності, з якою вони пов’язують цікаву кар’єру та власний матеріальний добробут.

Безперечно, правнича спеціальность є прибутковою на персональному рівні, та скільки таких фахівців потрібні суспільству? Як визначити ці потреби? Один із способів – визначити, як впливає кількість таких фахівців на економічне зростання країни.

В Сполучених Штатах таку дискусію розпочато досить давно. Але на початку 90-х років минулого століття ця тема набула найбільшої актуальності. Наприклад, професори Кевін Мерфі, Андрєй Шляйфер та Роберт Вішни з Чикагського та Гарвардського університетів (Kevin M. Murphy, Andrei Shleifer and Robert W. Vishny) дійшли висновку, що, незавжаючи на більшу привабливість юридичного фаху для окремих осіб, суспільства втрачають темпи економічного зростання від того, що найталановитіші люди обирають юридичний напрямок, та набувають більшіх темпів, коли ці люди стають інженерами. Трохи пізнише професор у галузі фінансів та економіки Техаського університету в Остині (University of Texas at Austin) Стивен Маґі (Stephen Magee) визначив оптимальну кількість юристів на 1,000 населення. Одним із висновків дослідження було те, що кількість правників в США перевищує оптимальну на 40%. Ці висновки не залишилися поза увагою інших вчених та в поважних журналах розпочалася жвава полеміка з цієї теми – кожен виступ означав нове дослідження, яке враховувало обмеження попередніх робіт, пропонувало нові методи та/або інші, якісніші, джерела даних.

З теоретичної точки зору, вплив розмірів правничої професії на економіне зростання може бути як позитивним так і негативним. З одного боку, правнича професія забезпечує сприятливі умови для економічного розвитку, встановлюючи та захищаючи права власності та суспільний порядок. З іншого боку, правові системи, які не є підконтрольними суспільству (саме те, що існує в Україні), створюють негативний ефект перерозподілу. Цей негативний ефект перерозподілу в економічній науці називається пошуком ренти. Сутність цього полягає в тому, що такі правничі системи створюють матеріальні блага для своїх представників не шляхом створення чогось нового, а шляхом перерозподілу вже існуючих благ. І, оскільки правники мають більший вплив на систему, через участь в законотворчій діяльності, вони закріплюють все більше таких перерозподільчих функцій за собою. Крім того, отримуючи надприбутки, згенеровані таким шляхом, сьогоднішні правники приваблюють найталановитіших представників молодого покоління до такої ж непродуктивної діяльності, а отже, ще більше зменшують темпи економічного зростання країни в майбутньому.

Це теоретичні міркування. Що ж до практики, то й досі йде сперечання щодо того, чи можна довіряти дослідженням через недосконалості існуючих даних та методів. Хочу зазначити останню публікацію з цього приводу (Winston and Crandall 2007), в якій стверджується, що ренту, яку отримують правники і яка відповідно до теоретичних міркувань уповільнює економічне зростання, можна значно зменшити, якщо збільшиться конкуренція в правничій професії. Отже, не запровадження жорсткіших вимог до ліцензування правничої діяльності, а повна відмова від ліцензування, не обмеження кількості студентів правничих факультетів через зменшення держзамовлення, а вільний доступ до професії може стати тим чинником, який призведе до більшого економічного зростання країни. І хоча за таких умов правники зароблятимуть значно меншу винагороду, найталановитіші зможуть знайти себе у підприємництві, чим підвищать не тільки свій добробут, але й добробут багатьох своїх співвітчизників, для яких своїми талантами створять нові робочі місця.

P.S.: Міркування щодо інших популярних професій та їхнього впливу на суспільство планую публікувати протягом наступних місяців. На черзі – фінансовий сектор.

 

Довідка: Україна по кількості правників на 1,000 населення (за даними 2008 року) займає одне з останніх місць – 0.17, поруч із Бангладеш та Польщею.

 

Magee, Stephen. 2010. The Optimum Number of Lawyers and a Radical Proposal for Legal Change. Prepared for the Conference on American Illness: Essays on the Rule of Law. http://buckleysmix.com/wp-content/uploads/2010/10/Magee.pdf

Murphy, Kevin M., Andrei Shleifer and Robert W. Vishny. 1991. The Allocation of Talent: Implications for Growth. The Quarterly Journal of Economics, Vol. 106, No. 2 (May, 1991), pp. 503-530

Winston, Clifford and Robert W. Crandall. 2007. Aided and Abetted: Lawyers’ Rents and Government Policy.

Kukharchyk, Vasili and Maryana Kulya. 2008. The Legal Profession in Ukraine. http://www.osce.org/odihr/36311
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Бизнес-блоги
ТЕГИ: вступна кампанія,ЗНО,освіта,економічне зростання,вибір професії",добробут,зовнішнє тестування,кримінально-процесуальний кодекс,суспільні ресурси,юридична освіта
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.