Кошторис революції для олігарха

19 января 2013, 13:47
Економіст
0
4324
Кошторис революції для олігарха

2013 - рік доленосних змін

Переконаний, що наша держава стоїть на межі політичного та економічного колапсу. Прикро, але сценаріїв розвитку подій досить небагато. Зупинюсь на найбільш ймовірних, з моєї точки зору.

Сценарій Влади.

Головного „диригента” України цікавить побудова моделі авторитарно-тоталітарної держави з пострадянським ухилом і бажано за сценарієм відомої фантасмогорії “1984” Джорджа Оруелла. Тобто, держава без національної автентичності на кшталт Першої Військово-Повітряної Зони з таким собі вождем – Великий Брат (Велика сім’я), з Поліцією Думки, яка відповідно до нового кримінально-процесуального кодексу України може прослуховувати, відслідковувати, а відтак і контролювати всіх і вся, з Міністерствами Правди, Миру, Любові, бо у нас уже є Міністерство Поборів.

Читач може заперечити, що такий сценарій взагалі неможливий, але я буду апелювати і намагатись переконати вас у протилежному. Для прикладу, ще у 2010 році навіть освічені та начебто далекоглядні політики не уявляли собі події, які спіткали їх уже у близькому майбутньому. Запроторення до в’язниці перших осіб держави, які були на “вершині Олімпу”, і, здається, володіли всіма важелями впливу, маючи свої партії та чисельні батальйони прихильників, було неймовірним. Думаю, що якби Юлії Тимошенко наприкінці 2009 озвучили цей сценарій, то вона би голосно розсміялась, не повіривши у такий розвиток подій. А хто з олігархів України, утримуючи чисельних аналітиків та радників-стратегів, міг спрогнозувати такий швидкий наступ на власний бізнес “сім’єю”. Треба віддати належне Януковичу, бо він зробив те, що навіть найсміливіші аналітики не могли передбачити. За два роки вміло маніпулюючи олігархами і використавши внутрішньо суспільні настрої попри національний менталітет він радикально змінив країну, встановивши власні, незалежні від будь-чиєї волі, правила. Дуже шкода,  що цей природний хист і потужна воля не були направлені на справжній розвиток країни та добробуту населення.

Тому буду стверджувати, що враховуючи настрої в суспільстві, побудова на теренах України  Першої Військово-Повітряна Зони за сценарієм Д.Оруела видається можливою.

Сценарій –„ народно-демократична революція”.

Гіпотетично цей сценарій можливий за умови об’єднання суттєвих народних мас в організований рух проти чинної влади. Цей рух може й не мати політичного забарвлення сучасними партіями, але він обов’язково має бути побудований на жертовності суспільства, яке готове принести сьогоденні втрати заради прогресивних змін і побудови процвітаючої держави з заможнім майбутнім для наших нащадків.

Враховуючи сучасний стан речей і національні історичні аспекти на кшталт “моя хата скраю, я нічого....”, вважаю цей сценарій ідеалістичним і найменш вірогідним. Одинична присутність у суспільстві жертовних ідеалістів не зможе підняти руйнівну хвилю реформ.

Сценарій  - „буржуазно-демократична революція”.

Вважаю, що саме цей сценарій змін має найбільше право на існування. Якщо дослідити історичну роль і місце таких революцій, то тане зрозумілим, що саме вони внесли прогресивні зміни і були найбільш дієвими і корисними з історичної точки зору. Прикладами таких буржуазно-демократичних змін є революції 1848 та 1871 років у Франції, Друга американська революція (Війна Півночі з Півднем), Революція 1905 року і Лютнева революція 1917 року в Росії, Синьханська революція 1911 року і Революція 1924 -1927 років в Китаї, Революція 1918 року в Німеччині і Австро-Венгрії, Кемалійська революція у Туреччині 1918-1922 рр. Саме такий сценарій розвитку подій є найбільш реальним і найбільш прийнятним для України. Здебільшого українець - це в першу чергу господар, який чітко оберігає свою територію і позиція “Мій дім моя фортеця є для нього домінуючою. Сучасні домашні господарства - це фактично міні-ремісничні майстерні. У селах господар власноруч справляється з усіма домашніми питання. І тільки фінансові обмеження стримують таких господарів мати всі технічні принади, починаючи від тракторця трокосарки і закінчуючи маленьким маслобійним заводиком. Це бруньки буржуазії, яка не мала змогу викристалізовуватись, але в генах цей код записано. Саме тому вважаю, що демократичні зміни з буржуазним нахилом будуть більш сприйняті суспільством. Це і є визначною причиною малоймовірного розвитку сценарію з народно-демократичним революційним рухом з подальшими процесами націоналізації. Чимало простих громадян тією чи іншою мірою набули прав власності чи то на землю, чи то на якусь нерухомість. Модель буржуазно-демократичної революції вигідна ще і тим, що потрясінь у державі буде менше, аніж при народно-демократичному.

2013 Рік змії - Рік кардинальних та протесних змін

Маю тверде переконання, що революційні зміни, як й інші події, є невипадковими, і їх провокуть чисельні фактори. Всі події всесвіту пов’язані між собою незримим ланцюжком співпадінь з урахування часу, місць і особистостей, а відтак і національних ментальностей. Тому, дозвольте провести аналогію сьогодення з історичними фактами і зосередити Вашу увагу на моєму твердженні, що саме 2013 рік може ознаменуватися буремними подіями кардинальних змін. Наука констатує, що все у всесвіті можна описати цифрами і саме на математичних правилах він побудований. Життя розвивається по синусоїді, а відтак, зосереджусь на цифрах і проведу для роздумів ряд аналогій з урахуванням територіальних і національних особливостей.

Так що ж таке Рік змії в історії на наших історичних теренах.

1881 рік – вбивство Олександра II російським революціонером, членом підпільної революційно-терористичної організації “Народная воля” І.Гриневицьким.

1893 - масові демонстрації в Австро-Венгрії і безпосередньо у Львові з вимогами  запровадження “виборчого права”.

1905 – Буржуазно-демократична революція в Росії.

1917 – Лютнева та Жовтнева революції в Росії

1929 – створення Організації Українських Націоналістів.

1941 – початок визвольної війни ОУН на чолі зі Степаном Бандерою.

1953 – смерть Сталін і як наслідок зміна політичного курсу в СРСР.

1965 – перша публічна політична демонстрація “Мітинг гласності” в СРСР .

1977 – серія терактів в Москві націоналістами і початок дисидентського рух в Україні,  створення Української Гельсинської спілки(Конгрес Українських Націоналістів).

1989 – падіння Берлінської стіни, початок економічної кризи і розвалу СРСР.

2001 – акція “Україна Без Кучми”.

Сподіваюсь, що наведеними паралелями мені вдалось сподвигнути Вас до роздумів стосовно того, яким буде 2013 рік. Можливо, це буде рік розчарувань, як, наприклад, 1929, коли Сталін згорнув політику НЕПу, чи, можливо, це буде рік тисячі безневинно вбитих, як 1941 чи 2001 (теракт у США), а може доля написала нам такий сценарій, як у 1989 для Німеччини, і на нас чекають процвітання та добробут? Розуміючи передбачуваність подій, все ж таки вірю в історичну роль людського фактору впливу з урахуванням активної участі особистостей.

Буржуазія

Сподіваюсь, що перебіг подій 2011-2012 років змусив серйозно замислить нашу “Золоту сотню”(список найбагатших людей України). Жеваго, Черновецький, Коломойський, Ярославський, Тарута, Порошенко, Хорошковський і багато інших вже, думаю, серйозно відчули на своїй шкірі небезпеку. В пресі часто з’являється інформація провокативного характеру стосовно перемовин олігархів про подальше протистояння “сім’ї”. Але, диму без вогню не буває. Та, спонукати наших олігархів до радикальних дій з усунення очільника держави зможе лише інстинкт виживання. Адже природа підказує, що за умов “Сценарія влади” олігарх у країні залишиться тільки один. І саме інстинкт виживання, а не національна свідомість чи соціальна відповідальність українських багатіїв, зможе слугувати на даному етапі всьому українському суспільству. Фінансові ресурси, які ще зосереджені у руках великого бізнесу, можуть реалізувати сценарій буржузно-демократичної революції. При чому бізнес цілком зможе повернути з часом собі вкладені кошти. Адже націоналізації приватизованих підприємств при буржуазно-демократичній зміні не буде, а ринкова економіка створить стабільний попит на товари та послуги, які генеруються виробничими потужностями олігархів. Маючи надію, що ця стаття попаде на стіл хоча б до одного олігарха, дозволю собі звернути увагу представника буржуазії на те, що авторитарно-тоталітарні моделі все частіше зазнають краху і їхню зміну проводять народні маси внаслідок народно-демократичних визвольних рухів, які, зазвичай, закінчувались націоналізацією з усіма іншими похідними наслідками. Думаю, що сильні світу цього достатньо простимульовані подіями попередніх років і втратять шанс убезпечити себе, а відтак і нарешті поставлять країну на рейки демократичної економіки. Якщо ж вони цього не зроблять, то шанси втратити все у них цілком реальні.

Революційні зміни

Сьогоднішнє українське суспільство вже давно “кипить”, очікуючи змін і якби у наших громадян свідомість не була коктелем пострадянської і національної ментальності з патронатними очікуваннями месії, то зміни відбувались би швидше. Запалений сірник і справне направлення потужної сили суспільного вибуху будуть запорукою перемоги. Так як синергетика відсутня в сьогоднішньому українському суспільстві, то революційні зміни мають бути спровоковані зацікавленою стороною, якою є буржуазія. За цих обставин революційні зміни можливі навіть без участі існуючих політичних сил. Маючи досвід Податкового майдану, вважаю, що при організованому громадському протесті всі політичні сили швидко шукають шляхи імплементації у процес.

У 2013 році передбачається достатньо багато часових періодів, коли протестні виступи найбільш очікувані і саме на фоні цих проявів громадського протесту можна здійснити революційні зміни. Найбільшим каталізатором подій можуть стати вибори мера Києва. Революційно-протесті зміни – це не тільки один з найшвидших та дієвих кроків зміни політичної і економічної ситуації, а і ризикований для суспільства період перетворень, який має бути чітко спланований, спрогнозований і зрежисований. Пущена напризволяще справа може наробити чимало безповоротного лиха. Бізнес має досвід у напрацюванні дієвих стратегій і реальних тактик, які дозволять протягом півроку змінити владу в країні.

Кошторис революції

За оцінками різних експертів Помаранчева революція 2004 року коштувала від 50 до 150 мільйонів доларів США. Звичайно, зараз існує ряд відмінних чинників що можуть впливати на вартість такої кампанії. Так, до негативної складової можна віднести значне розчарування суспільства діями псевдодемократів, розрізненість поглядів і вплив влади, що значно перевищує вплив за часів Кучми. Однак є позитивні аспекти.  У суспільстві виросла ціла кагорта ініціативних і досвідчених молодих політиків, які попри енергію та інтелект мають ще й практичний досвід польової роботи Помаранчевого, Податкового, Пенсійного та Чорнобильського майданів. І якщо в 2004 році таких польових командирів вчили витрачаючи кошти то зараз вони готові до бою. Відтак, я впевнений, що штаб із 20 сміливих і креативних молодих політиків та з бюджетом у пів -мільйона доларів США на півроку зможуть адмініструвати проект. Для реалізації проекту необхідний бюджет у розмірі 9 млн.доларів для додаткового стимулювання 2000 тисяч людей і 300 міцних хлопців. Утримання самого майдану в активній фазі може становити до 20 млн. на місяць. Інформаційна і мас-медійна підтримки – до 10 млн. Акції по обласним містам теж близько 10 млн. А далі мультиплікаційний ефект “підперезаний” радикально налаштованими національними організаціями. Відтак кошторис може скласти 50 млн.

Вважаю некоректним рахувати чужі гроші, але, мені здається, що втрати або недоотримання прибутків олігархом першої п’ятірки за останні 2 роки значно перевищують зазначену суму.

Прошу поставитись особливо до останнього розділу моєї статті з гумором. Починав я свою статтю з порівняння абсурдно-фантастичного світу з сьогоденною реальністю, тож вважаю що маю право і завершити її у жанрі фантасмагорії.

Прошу читачів по змозі „поширити” мою статтю. Маю надію, що у такий спосіб ймовірність того, що вона попаде на очі олігарху, значно вища. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Бизнес-блоги
ТЕГИ: власть,Янукович,президент,бизнес,Революции,революция,суспільство,предприниматели,предприниматель,перемены,2013,2013 год,Україна,влада,Президент України,олігархи,держава,майбутнє,гроші,уряд,бізнес,власть в Украине,власть денег,влада олігархів,бізнесмени,бізнесмен,Україна - Вперед!,революционная ситуация,Уряд Змін,вартість,зміна державної системи,2013 рік
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.