Податкові новини для аграріїв

Зменшення податкового навантаження на власників сільськогосподарських угідь

На сьогоднішній день надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення є одним з небагатьох можливих способів їх ефективного використання, зважаючи на дію мораторію щодо купівлі-продажу таких земельних ділянок та їх внесення до статутного капіталу господарських товариств.

У зв’язку з цим, у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №2584а про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходу при наданні в оренду сільськогосподарських угідь та вдосконалення окремих норм податкового законодавства (надалі - Законопроект), який направлений на зменшення податкового тиску на аграрний бізнес.

Законопроектом пропонуються диференційовані ставки податку на дохід від надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Їх розмір буде залежати від строку договору оренди. При цьому максимальна ставка податку буде становити 14% - якщо строк договору оренди від 7 до 10 років, а мінімальна – 10%, якщо строк договору оренди більше 40 років. При достроковому розірванні договору оренди або перегляді термінів його дії суму податку будуть перерахують. Нагадаємо, що наразі ставка податку на доходи фізичних осіб у вигляді орендної плати за земельні ділянки становить 15 (17) відсотків і не залежить від строку договору оренди.

Очікується, що запропонована Законопроектом система оподаткування буде стимулювати власників земель сільськогосподарського призначення надавати свої земельні ділянки у довгострокову оренду, що буде запобігати простою та псуванню ґрунтів через їх неналежну обробку. Крім того, у разі надання землі в оренду на більш тривалий строк орендатор буде менш зацікавлений у нераціональному використанні її ресурсів та поверненню орендодавцю повністю виснаженої землі через 1-2 роки.

Також пропонується встановити, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є не договір оренди, а саме факт передачі земельної ділянки у користування, що підтверджується актом приймання-передачі. Крім того, для цілей визначення бази оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком передбачається відмовитися від державної реєстрації права оренди, навіть якщо така реєстрація вимагається Земельним кодексом.

Зазначені вище зміни вбачаються дещо сумнівними з огляду на імперативні положення Земельного кодексу та Закону України «Про оренду землі». Адже зазначеними законодавчими актами чітко встановлено, що право оренди земельної ділянки не тільки підлягає обов’язковій державній реєстрації, але й взагалі виникає з моменту державної реєстрації такого права. Крім того, надання в оренду земельних ділянок має оформлюватися виключно договором оренди, а вже передача власне об’єкту договору здійснюється за актом приймання-передачі.

Таким чином, у разі оформлення оренди земельної ділянки лише актом приймання-передачі, або не здійснення реєстрації права оренди, у орендаря фактично не виникне право оренди, а у орендодавця не виникне право вимагати сплати орендних платежів, що ставить останнього у край невигідне становище.

Незважаючи на згадані вище недоліки, загалом Законопроект направлений на підтримку українських аграріїв та зменшення на них податкового навантаження. Разом з тим, введення запропонованих Законопроектом диференційованих ставок оподаткування може призвести до зменшення сум сплаченого податку до місцевих бюджетів, що значно зменшує шанси на успішне проходження такої ініціативи у парламенті.