Криза антикризових заходів

29 октября 2013, 12:50
Народный депутат Украины VII созыва, Первый заместитель Председателя Комитета ВР по вопросам бюджета
0
496

Фінансова криза в Європі переростає в соціальну й політичну. А європейська ідея фікс «суспільства загального добробуту» зазнає краху.

Фінансова криза в Європі переростає в соціальну й політичну. А європейська ідея фікс «суспільства загального добробуту» зазнає краху. Адже після того, як усі міжнародні інституції, включаючи фінансові, почали ініціювати інструменти, спрямовані на жорстку бюджетну економію, під удар потрапили найменш захищені прошарки населення. Саме ця позиція жорсткої економії, яка й сьогодні культивується в Євросоюзі, зазнала нищівної критики під час останнього засідання Парламентської Асамблеї з боку представників більшості держав–членів ОБСЄ.

Дискутуючи на тему «Наслідки фінансово-економічної кризи у сфері безпеки», парламентарії з різних країн відверто розповідали, що змушені підтримувати режим суворої економії і самообмежень, який породжує багато проблемних моментів, що розхитують безпеку Європи. Коли доводиться передусім скорочувати видатки на оборону, тоді автоматично постає питання вступу до військових блоків, що, власне кажучи, теж призводить до різних дисбалансів. Тому що блоків багато і питання вибору лежить уже не економічній площині, а в політичній. Представники від Греції, зокрема, заявляли, що скорочення бюджетних асигнувань на оборону спричиняє необхідність приєднання до міжнародних військових об'єднань. А це політично неприпустимо. Представники усіх країн в один голос зазначали, мовляв, якщо продовжити систему бюджетної економії, не буде й політичної стабільності.

Ще одним із наслідків бюджетної економії стало погіршення умов життя простих громадян. Особливо вразливими категоріями виявилися діти, жінки, мігранти, на яких позначилося «урізання» соціальних програм.

У важкому становищі опинилася й молодь, яка не може знайти роботу. Взагалі рівень безробіття, що охопило більшість країн Європи, в середньому досягає 50%. Наприклад, на Кіпрі лави безробітних лише за останній рік поповнило близько мільйона чоловік. І, як це не прикро, переважна більшість серед них – молодь. Фіаско європейської молоді на ринку праці найчастіше пов'язане зовсім не з браком кваліфікації, а з дефіцитом робочих місць і відсутністю досвіду роботи, отримати який, виявляється, ніде. І жодна освіта не гарантує можливості розірвати це замкнене коло.

І якщо раніше життя звичайного європейця будувалось за формулою «гарна освіта–успішна кар'єра–сім'я», тепер усе це виглядає інакше. Навіщо витрачати сили на навчання, якщо застосувати отримані навички все одно буде ніде? Навіщо створювати сім'ю, якщо немає впевненості в тому, що зможеш її прогодувати? Навіщо взагалі щось робити і до чогось прагнути, якщо успіх малоймовірний і твоя доля – соціальна ізольованість і бідність? Як наслідок, колишні цінності девальвуються. Що прийде їм на зміну і що передадуть представники «втраченого покоління» своїм нащадкам, можна тільки гадати.

Відповіді на ці запитання поки що немає, тож невипадково на засіданні Парламентської Асамблеї ОБСЕ прозвучала думка, що майбутнім поколінням ми можемо залишити світ набагато гірший, аніж маємо  тепер.

На жаль, сумніватися, що світова фінансово-економічна криза стрімко перетворюється на соціально-політичну, не доводиться. У низці країн, які скоротили витрати на соціальні програми, розвиваються й мають підтримку націоналістські рухи. Експерти пояснюють це просто. У кризові моменти природною є тенденція відкликати капітали, зміцнюватися всередині своєї країни. Тож у політичному аспекті велику підтримку отримують партії, які мають платформу саме такого зразка. З вказівкою на жорстко виражений національний аспект. Про цей факт як негативний момент теж ішлося на засіданні.

Дійшло до того, що представники парламенту Франції у зв'язку з цим нагадали історію європейського фашизму, який виник на тлі масштабних економічних невдач і недалекоглядності тодішніх європейських властей визнавати політичні наслідки безробіття.

Гострій критиці були піддані і рекомендації МВФ. І знову ж вона звучала з боку представників країн Євросоюзу, які підкреслювали, що ці рекомендації б'ють по кишені середньостатистичного громадянина. Вони варіюються в своїх контекстах по країнах, але спрямовані на те, щоб мати більш жорсткий комерціалізований характер з ухилом в капіталістичну сутність відносин при формуванні тих чи тих можливостей для населення.

Слухаючи виступи колег з парламентів європейських країн, вкотре переконувалася, що ухвалення будь-яких серйозних рішень потребує польових місій, коли вивчається практика, щоб зрозуміти, яким буде кінцевий результат. Інтеграційні процеси дуже важливі для розвитку економіки будь-якої країни і Україна тут – не виняток, вона також стоїть перед вибором. Проте перш ніж говорити про ті напрямки, за якими потрібно рухатися, інтегруючись до тих чи інших економічних та політичних союзів, на мою думку, необхідно самим чесно відповісти на запитання, який результат ми хочемо отримати та за якими цінностями будемо жити, коли зробимо свій вибір. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Бизнес-блоги
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.