Кредити, відповідальність, банки, ризики, права.

23 ноября 2016, 12:53
Business, owner. IT manager. Civic and social activist.
2
1385

Слід пам’ятати, що українські банкіри, це вчорашні бандити 90-х. Так чи інакше, вони застосовують успадковані навички рекету та формулу наперстків. Але це не аксіома.

Знайте, що у взаємовідносинах банк-позичальник, найбільше ризикує саме банк. Банк зобов’язаний вивчити вашу історію доходів. Проаналізувавши ваш фінансовий стан (плетіжну спроможність) , банк визначає розмір і умови надання Вам кредиту.

Так вже склалося в силу об'єктивних та суб'єктивних причин, що більшість українців вимушені брати кредити,  але згодом, дуже скоро -  стали неплатежеспроможними.  Звісно, що через нестабільність курсу валют, шалену інфляцію та через відверто шахрайські  а часто і здирницько-рекетирські дії кредиторів, виникають борги. Майже завжди, кредитори користуючись неосвіченістю позичальників,  заганяють їх в глухий кут. 

Але в правовій державі, все ж існує законодавство.

Що саме потрібно робити, якщо з якої-небудь причини немає можливості оплатити черговий внесок по взятому кредиту? Головне – не панікуйте. Випадки на нашому життєвому шляху бувають самими різними. 

Загляньте в який-небудь бізнес-форум і проаналізуйте різні складні ситуації, якими люди діляться і просять поради. Це безкоштовна але дуже цінна інформація, яка підкаже вам правильне рішення і допоможе запобігти проблеми. Та й не потрібно зайвий раз платити за юридичні консультації, коли на більшість питань, можна отримати безкоштовну відповідь.

Що слід знати позичальнику, який в силу обставин, став боржником.

В разі виникнення кредитного боргу, хто ж залишається в програші: банк або клієнт?

З юридичного боку, той, хто позичає гроші, завжди ризикує більше. Із клієнта, який невміло розпорядився кредитом, взагалі і запитати буває нічого. З іншого боку, українські банки нараховують чималі відсотки по кредитах, так що часом погасивши половину кредитної суми банк вже повертає свої гроші, а далі йому нараховується процентний прибуток.

Найпопулярнішим кредитом зараз є «Персональний кредит готівкою». Брати такі гроші в борг найкраще у солідного банку і ні в якому разі не звя’зуватися з кредитними спілками та сумнівними фінансовими конторами. Справа в тому, що банки дають такий кредит в межах до 50 тисяч грн. під гарантію вашої заробітної плати або стабільного доходу і при непогашенні кредиту намагаються хоча б частково повернути його.

Тому, найкраще брати нецільовий готівковий кредит в банку. В цьому випадку повернення непогашеного кредиту буде проходити в рамках українського законодавства. Звичайно, є банки, які застосовують до боржників психологічний тиск, залякують судом, конфіскацією майна, але на ділі діють вони в рамках законодавства. Навіть якщо справу за вашим боргом передадуть до суду, для того, щоб оголосити позичальника «шахраєм», необхідно мати ряд доказів його явного ухилення від повернення боргу. Якщо боржник погасив хоча б частину кредиту, але в силу обставин є неплатоспроможним, суд ніколи не визнає його злочинцем.

Важливо знати, що відповідно до чинного законодавства право на стягнення суми боргу з боржника має тільки державна виконавча служба і тільки після набрання законної сили відповідного рішення суду. 

 Наприклад з кредитом, не забезпеченим заставою, банк при видачі такого кредиту -  свідомо ускладнює своє становище. Якщо суд прийняв рішення про відшкодування збитку банку, то згідно з таким рішенням, щоб погасити борг за позикою, реалізовано у підсумку може бути будь-яке коштовне майно, належне боржникові (судові витрати, на жаль, теж тепер на совісті боржника). У ряді ситуацій вилучити таке майно не представляється можливим. Можливо, наявні доходи та майно не можуть покрити наявний борг.

Проте багато банків вдаються до послуг колекторських компаній.

У законодавстві України відсутнє саме поняття колектора, і відсутня правова база регулювання діяльності колекторів.

Тому колекторські компанії цим активно користуються, застосовуючи абсолютно незаконні шляхи і методи. Це є вторгнення в особисте життя, психологічний тиск за допомогою постійних дзвінків в позаурочний час (наприклад, посеред ночі), погрози, залякування не тільки самого боржника, а й членів його родини.

Улюбленим методом «впливу» колекторів є психологічний тиск на боржника і членів його сім'ї: практикуються нічні дзвінки додому, дзвінки на роботу, дзвінки близьким, сусідам, листи, що містять відверті погрози, підроблені рішення судів, і навіть візити за місцем проживання боржника. У більшості випадків такі дії є незаконними.

По суті, колекторські компанії чинять психологічний тиск, який часто межує з діяннями, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (ст. 182 КК України - порушення недоторканності приватного життя, ст. 189 КК України - вимагання, ст. 355 КК України - примус до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань).

 Важливо знати:

Згідно ЗУ «Про захист прав споживачів» банку заборонено:

  1. Надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту.
  2. Вилучати матеріальні цінності у позичальника без його згоди або без одержання відповідного судового рішення.
  3. Вказувати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту.
  4. Вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання кредиту.
  5. Звертатися без згоди позичальника за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані з ним сімейними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками.
  6. Вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Часто популярною «лякалкою», є погрози відібрати житло.

З цього приводу, Мінюстом нещодавно надано коментар:

·         Так зазначається, що діюче в Україні законодавство гарантує захист права людини на житло, яке закріплене в Конституції.

·         Зокрема, закон «Про виконавче провадження» забороняє забирати єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване. Також з метою захисту прав дітей чинним законодавством заборонено відчуження нерухомого майна, в якому зареєстровані неповнолітні. У таких випадках необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, йдеться у роз’ясненні. «Разом з тим встановлений законом порядок стягнення майна боржника передбачає, що в першу чергу борг має бути погашений за рахунок коштів боржника, а у разі відсутності коштів іншого майна, і лише в крайньому випадку застосовується стягнення житла», - заявили в Мін’юсті.

Якщо претензії щодо вашого боргу передали до розгляду в суд (повірте, це найкращий варіант, тому банки не дуже охоче на це йдуть).

Судова практика.

Якщо боржник не може сплатити кредит, то у боржника можуть вилучити його майно, яке він має, меблі, побутову техніку, машину, гараж. Ось тільки квартиру не можуть вилучити.

Під час судового розгляду необхідно звернути увагу на:

  1. Розрахунок заборгованості, нарахування відсотків, суму пені та штрафів. Перевірити, чи правильно банк зробив всі розрахунки, чи відповідає розмір відсотків, пені та штрафу умовами договору.
  2. Розмір штрафних санкцій. Згідно ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» умови договору несправедливі, якщо штрафні санкції перевищують 50% від суми заборгованості. А згідно зі ст. 233 ЦКУ в разі якщо штрафні санкції, що підлягають до оплати занадто великі порівняно із збитками кредитора, суд має право знизити розмір санкцій.

 Рішення суду отримано!

Після отримання рішення суду як банк так і позичальник можуть його оскаржити. Рішення апеляційного суду підлягає виконанню, якщо боржник не поспішає його виконувати, банк передає його в роботу виконавчої служби.

Протягом трьох днів державний виконавець відкриває виконавче провадження по стягненню заборгованості і повідомляє про це боржника, який протягом семи днів може добровільно погасити свій борг (ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження»).

По закінчення семиденного терміну державний виконавець приступає до примусового стягнення боргу.

І ще раз на рахунок найпопулярнішого залякування боржників – конфіскацію чи арешт нерухомості:

Згідно ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», якщо сума, яка піддається стягненню, не перевищує десяти мінімальних зарплат, то арешт нерухомості боржника не здійснюється.

Згодом викладу, чого слід остерігатися у відносинах банк-клієнт. Як банк нав’язує а іноді «втіхаря» навішує вам кредит. Як не взятий вами кредити, можуть на вас повісти банківські працівники-шахраї.

 

Інформаційні джерела використані в даному блозі:

Українські банки бояться видавати великі кредити



Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.