Чи варто торгувати з ворогом?

6 мая 2016, 09:55
экономист
0
99

торгівля і війна

   Ця тема трохи відійшли на другий план, але все ж хочеться поміркувати з цього питання, впевнений що воно хвилює багатьох наших громадян. Якщо відповісти коротко, то торгувати варто! Яким би огидним це не здавалось, але торгівля це гроші, які потрібні в т.ч. для війни, і гроші у цьому випадку для нас не повинні пахнути. Питання тільки у форматі такої торгівлі. В грубому припущені ця торгівля повинна виглядати так - продавати ворогу якомога більше, збагачуючи власну державу, а купувати якомога менше, не даючи можливості агресору збагатиться на нас. В основному купувати там ми повинні тільки те, без чого ми не можемо зараз обійтися. А продавати туди вже готові продукти кінцевого споживання, ніяких товарів військового призначення, обладнання, технологій. (Хоча з особистих джерел, мені відомо - і вони нам, і ми їм продаємо товари подвійного і відверто військового призначення, але через треті країни). Решту торгівлі обмежувати сьогодні не має змісту. Поки телевізор перемагає холодильник, подібні обмеження більше нашкодять нам, ніж натхненним кремлівською пропагандою 85 % вати. Але можливо завтра, коли переможний угар згасне через зубожіння, а московські напівпорожні холодильники зовсім спустошаться, от тоді ми зможемо поспекулювати поставками наших харчів, дотискуючи певні питання, як вони в свій час шантажували нас газом. Теж саме стосується торгівлі з Кримом та окупованими районами. В кінці кінців, там наші громадяни, які мало того, що опинились на окупованій території, та ще й позбавлені власною державою можливості отримувати не дорогі і якісні українські продукти. Яка логіка таких обмежень з нашої сторони, не зрозуміло. Окрема пісня - горілчані вироби та цигарки. Якщо блокада продовольчих поставок ще піддається емоційному поясненню, то заборона поставок горілки взагалі ніякому. Чи керівництво держави переживає, щоб бойовики на сході дай боже не спилися?! Також не треба забувати, що наші товари, це елемент нашої пропаганди та ідеології, не гірший за ЗМІ. Пам’ятаєте японські магнітофони, американські джинси, французькі парфуми і німецькі туфлі, адже саме вони вносили смуту у повсякденність радянської ідеології і добивали совковий світогляд на життя.       Інше питання, наші підприємства в країні агресорі, як всім відома фабрика у Липецьку. Робота такої фабрики, це чиста підтримка країни агресора. Це робочі місця, це збагачення її громадян, це надходження податків до її бюджету, це фактор стабільності на її харчовому ринку. Тому утримуючи таке підприємство, наш президент, не тільки заробляє гроші, але й підтримує агресора. По великому рахунку, це підприємство варто не просто продати, його необхідно закрити, а персонал розігнати, при наймі до кращих часів. Але всі розуміють, що він так не зробив і не зробить. Тому що який президент, така війна, така економіка, така і країна. І навпаки. приємство варто не просто продати, його необхідно закрити, а персонал розігнати, при наймі до кращих часів. Але всі розуміють, що він так не зробив і не зробить. Тому що, який президент, така війна, така економіка, така і країна. І навпаки.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.