Реструктуризація кредитів громадян у валюті: ризики та завуальовані хитрощі

16 октября 2015, 12:39
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
108
Реструктуризація кредитів громадян у валюті: ризики та завуальовані хитрощі

Незалежна асоціація банків України звернулась до НБУ із законодавчою ініціативою про прийняття ВР законопроекту про реструктуризацію кредитів громадян у валюті, наданих на придбання житла.

Зазначена ситуація, якщо розглядати її в хронології поточного року, була доволі цікаво обіграна, особливо якщо пригадати, що ВР України цього року вже ухвалила скандальний закон про реструктуризацію. Він канув у минуле на стадії підписання Президентом, не давши йому змоги поставити пляму на умовно-бездоганній репутації, та породив море спекуляцій і дискусій.

На той момент НБУ виступав за те, що такі суспільні відносини мають виключно приватно-договірний характер та законодавець не повинен втручатися у їх вирішення.

Насправді ж у підписаному ще навесні 2015 року Меморандумі співпраці з МВФ зазначалося, що вирішення питання має відбутися виключно на підставі погоджених дій фінансових установ та позичальників,виходячи з кодексу професійної поведінки банкіра, який мав затвердити НБУ.

Що ж у результаті? Маємо Закон, і це непогано, оскільки він дає позичальнику більше прав, аніж усний переговорний процес із банківською установою, однак цього разу він ініційований банкірами. Тобто, умовно кажучи, не нав’язаний державою. Однак, враховуючи те, що його внесення відбувається через НБУ, ймовірно, вплив регулятора на певні норми не обмежувалися роллю виключно внесення його до ВР, але носили фактичний характер у ключі безпосередньої розробки.

Викликає здивування: якщо механізм реалізації такого Закону, його розроблення та внесення до ВРУ було сплановано ще навесні, навіщо протягом літа доводити ситуацію до конфліктної, до соціально-хвилюючої(мітинги, пікети, акції, дискусії)? Здавалося б, значно розумніше не вважати своє населення недолугим та пояснити, що такий проект буде підготовлений, але в силу нюансів домовленостей із МВФ, формально розроблять його банкіри, а не державні органи.

«Публічний аудит» опрацював проект Закону та, зважаючи на його суспільну значимість, у тижневій рубриці наводить юридичний аналіз окремих його положень.

Так, виходячи з пояснювальної записки банкірів, такий Законопроект є соціально-орієнтованим, оскільки передбачає диференціацію у підході до питання прощення (списання) боргу залежно від категорії позичальника та майна, яке набулося у власність внаслідок його виконання.

Основна концепція проекту – передбачення зміни валюти зобов’язання по курсу НБУ на дату реєстрації реструктуризації з умовою прощення частини боргу.

На кого поширюється Закон та яка частка прощення боргу передбачається для них?

На позичальників, тобто тих громадян України (іноземці, особи без громадянства законом не розглядаються як суб’єкти іпотечних відносин), які мають невиконані перед банком зобов’язання за іпотечними кредитами в іноземній валюті.

Загальна група:

— позичальники, які мають єдине житло, – 25 %;

— позичальники, які мають єдине соціальне житло (квартири до 60 кв.м, будинки до 120 кв. м), – не менше 50 %.

Пільгову групу становлять інваліди І групи, учасники АТО, ветерани, багатодітні та сім’ї з дітьми-інвалідами І групи. Для них прощення боргу щодо єдиного житла становитиме 50 %, для єдиного соціального житла — 70%.

Учасникам АТО, які отримали інвалідність І групи, які мають єдине житло, — прощення не менше 80 %, єдине соціальне житло — 100 %, спадкоємцям учасників АТО — 100%.

Обмеження щодо предмета зобов’язання, яке підлягає реструктуризації:

— за цільовим призначенням — для придбання єдиного житла;

— за сумою кредиту — ті, залишок заборгованості за якими не перевищує 2,5 млн грн станом на 01.01.15 (близько $ 150 тис. доларів). Цікаво, що курс розраховується не актуальний, а той що штучно стримувався на вказану дату;

— предмет іпотеки, на який поширюються умови закону, — єдине житло, під яким мається на увазі те житло, де позичальник станом на 01.01.14 або члени його сім’ї зареєстрували постійне місце проживання. + важливо, щоб станом на 01.01.15 у позичальника або членів його сім’ї не було іншого житла.

Однозначно хорошою є норма про те, що передбачається прощення штрафних санкцій, що могли бути нарахованими, починаючи з 01.01.14 року.

Як відбуватиметься реструктуризація?

— зміна діючого договору в іноземній валюті на новий у гривні, який також може передбачати зміну графіків погашення, продовження строку виконання.Умови реструктуризації ініціаторами розглядаються виключно в сукупності, тобто всі положення повинні мати місце:

1. Сума загальної заборгованості станом на 01.01.15 не перевищує 2,5 млн грн (заборгованість – це і тіло, і відсотки, і комісії).

2. Строк повернення такої заборгованості станом на 01.01.14 не настав (тобто, договори зі строком виконання після 1 січня 2014 року).

3. Кредит було надано в іноземній валюті на придбання єдиного житла або майнових прав на житло, або земельну ділянку, і за цими договорами про надання іпотечного кредитування відсутня прострочена заборгованість станом на 01.01.14 року.+ станом на 01.07.15 існувала непогашена прострочена заборгованість за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті тривалістю більше 30 днів.

Із плюсів – на суму заборгованості встановлюється відсоткова ставка у розмірі не більшому, ніж зазначено в договорі іпотечного кредиту в іноземній валюті на момент видачі, і вона не підвищується протягом трьох років. Умовно кажучи, дається пільговий період.

Якщо на завершення цього терміна зобов’язання не виконано, на наступний період до погашення вже встановлюється зовсім інша ставка, про яку громадянам варто пам’ятати та звертати особливу увагу.

Після цих трьох років встановлюється відсоткова ставка, рівнозначна індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) +3 % з правом перегляду раз на рік.

Ще одним, начебто незначним, але відносно завуальованим положенням, є те, що на суму прощення нараховуються відсотки, які сплачуються позичальником у розмірі 0,01 % річних, які підлягають сплаті наприкінці строку іпотечного договору.

Законопроект передбачає деяку свободу у виборі додаткових стимулюючих позичальника до неухильного виконання нового договору інструментів; вони можуть бути використані банком для зменшення матеріального навантаження на позичальника:

— розрахунок заборгованості за меншим курсом;

— зменшення відсоткової ставки по відношенню до тієї, яка діла в іпотечному договорі;

— зміна форми погашення збільшення строку кредитування.

Ризики. Без них об’єктивно в договірних умовах неможливо обійтися, але вони в законі убезпечують в першу чергу інтереси фінансової установи, а не позичальника.

Якщо ж позичальник не виконав своїх зобов’язань за новим кредитним договором після здійснення реструктуризації, та якщо тривалість непогашеної простроченої заборгованості становитиме понад 30 днів, банк має право:

— відмовити у здійсненні прощення;

— скасувати додаткові заохочувальні інструменти;

— застосувати відсоткову ставку за депозитами для вкладів фізичнихосіб у гривні +3 % з дня наступного за тридцятим днем прострочення.

Тобто, фактично відсоткова ставка може бути приведена до сьогоднішніх 28 % річних (у випадку допущення прострочення позичальником).

Пропонуємо наочно розібратися, що отримує від цього законопроекту позичальник, у якого сума заборгованості на визначену законом дату в іноземній валюті становила $ 50 тис.

Так, до подій, які призвели до 300 % девальвації гривні, ця сума в гривневому еквіваленті становила 400 тис. грн.

Чому ми конвертуємо в гривню? Дуже просто – офіційні доходи в Україні громадяни отримують саме в національній валюті, а індексація цих доходів не відбулася пропорційно до інфляції та девальвації.

Станом на момент реструктуризації сума боргу конвертується за курсом НБУ, припустімо, умовно за курсом 22 грн/1$.

Таким чином, предметом нової угоди стає зобов’язання погасити 1 млн 100 тис грн. Із них 25 % з доброї волі банкірів, НБУ та ВР України прощаються. Тіло — 825 тис. грн.

Таким чином, замість погашати 400 тис. грн громадянин повинен погасити удвічі більшу суму. Відповідно, чому з’явилось поняття пільгового періоду щодо сплати відсотків у три роки та ринковий у наступний період.

Оскільки є чітке розуміння у банкірів, що за три роки основна маса позичальників реструктуризовану частку боргу не зможе, а компенсувати свої умовні втрати банк зможе і після трьох років. Тому як терплячі люди власники банків і погодилися та самі прописали такий механізм. За умови економічного росту за прогнозами МВФ станом на 2020 рік відсоткова ставка за кредитами рефінансування НБУ повинна коливатися в межах однозначного числа, — 6–7 %, додайте до цього 2–3 % маржі банка для звичайних депозитів + 3 % передбачені законом, і загалом вбачається, що після трьох років громадянин сплачуватиме відсоткову ставку на рівні 10–15 %.

При двократному зростанні суми, яка підлягає погашенню в національній валюті, та необхідністю її обслуговування й погашення на більш тривалий термін, банки компенсують за 3–4 роки втрати, пов’язані з прощенням.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.