Біржова торгівля без аграрного ринку

10 июня 2015, 10:59
Директор Аграрної біржі
http://agrex.gov.ua/
0
107

Незважаючи на важкі умови роботи, аграрії доводять наскільки вони є сильні духом козацтва та не схиляються перед проблемами.

Минає ще один маркетинговий рік в аграрному секторі. Незважаючи на важкі умови роботи, аграрії доводять наскільки вони є сильні духом козацтва та не схиляються перед проблемами, що спіткають, а борються з ними та, врешті решт – перемагають. Тож і цього маркетингового року ми очікуємо на надвисокий врожай зернових та олійних культур, що значно перевищує наші потреби на внутрішньому ринку як продовольчого, так і фуражного зерна. За даними Міністра аграрної політики і продовольства України Олексія Павленка, весняні посівні роботи виконані у повному обсязі (по зернових є навіть перевищення плану на 9%) на підконтрольних Україні територіях, а на окупованих посіяно близько 50% площ.

Я пишаюся волі та мужності аграріїв на Сході нашої країни, але мені все ж не дає спокою одна думка: чому ми так заповзято ризикуємо під час виробництва продукції і так зневажливо відносимося до результатів своєї річної роботи під час реалізації продукції на ринку. Українські виробники не мають можливості безпосередньо впливати на ціни, приймаючи участь у біржових торгах на внутрішньому ринку.

За класичним сценарієм розвитку ринкової економіки, високий рівень виробництва, що перевищує попит на внутрішньому ринку мав би змусити торгівців на аграрному ринку шукати шляхи для спрощення та стандартизації товарних партій, поліпшення процедур розрахунків та, навіть, створити інструменти для зниження цінових ризиків, однак українські реалії, певне не працюють за класичними економічними законами.

Нажаль, досі ми бачимо бажання у багатьох агровиробників та торгівців працювати за готівку, ми не бачимо бажання аграріїв та торгівців до якісних змін та перетворень торгівлі сільгосппродукцією.

Всіх влаштовує спущена ціна з міжнародних ринків? Мене – не влаштовує. Не влаштовує ціноутворення такого роду й інші розвинуті країни. Наприклад, Китай, Індію, деякі європейські країни, та навіть Білорусь, які дуже активно працюють над розвитком національних ціноутворюючих інститутів. Наприкінці минулого місяця наші аналітики повідомили мені, що в світі обсяг торгів на китайських фондових біржах у Шанхаї та Шеньчжені перевищили обсяг торгів на аналогічних біржах у США та Лондоні разом узятих. Якщо повернутися на 20 років назад, певне, ніхто б не спрогнозував, що сьогодні Китай та США конкуруватимуть на світових ринках капіталу.

Ціноутворення на базовий актив (неважливо якого роду – акція, облігація, коммодітіз чи інші) – це стратегічно важливий сегмент розвитку національної економіки для кожної держави, що прагне розвиватися та не бути залежною від конкурентних ринків. За допомогою функціонування високоліквідного та розвиненого торгового майданчика, можна показати та довести всьому світу, що національна економіка працює прозоро, а її активи коштують саме стільки, скільки ринок готовий за них заплатити.

Сьогодні Україна є на порозі важливих та рішучих змін. Я розумію та підтримую напрацювання уряду щодо дерегуляції на аграрному ринку, але дехто розуміє дерегуляцію, як вседозволеність, а це – неправильно. Дерегуляція має враховувати як інтереси бізнесу, так і держави і якщо держава послабляє контроль в багатьох галузях, то мабуть, було б логічно очікувати більш прозорої роботи учасників ринку та торгівців на відкритому. Багато експертів очікували, що одним з результатів дерегуляції стане підвищення обсягів біржової торгівлі та виявлення справжніх, ринкових цін на сільськогосподарську продукцію, однак ми цього поки не бачимо.

Сьогодні у нас на календарі 2015 рік. Хто знає на якій біржі через 20 років обсяги торгів сільгосппродукцією будуть найбільшими в світі? – Я не знаю, але я точно знаю, що без бажання учасників ринку та української держави працювати у прозорому та вільному ринку це точно буде не біржа України.

Шановний читач спитає, що я пропоную натомість? – будь ласка:

1. На Аграрній біржі розроблено модель функціонування товарного біржового ринку, з якою можна ознайомитися на сайті Аграрної біржі у розділі Документи;

2. Ми запрошуємо учасників ринку для обговорення моделі та її погодження. Ми бажаємо почути якомога більше зацікавлених учасників ринку, тому просимо присилати зауваження щодо моделі надсилати на адресу нашої прес-служби press@agrex.gov.ua;

3. Ми зберемо всі пропозиції та зауваження, врахуємо найбільш слушні та представимо модель розвитку біржової торгівлі на розгляд у відповідні міністерства. відомства та Кабмін.

4. Після схвалення цього документу на найвищому рівні ми будемо готові якісно реформувати національний біржовий ринок, щоб через 20 років нам не було соромно озирнутися назад.

Шановне панство, зрозумійте, Китаю не принесли лідерство за обсягами торгів на білій тарілочці – він її завоював у тяжкій конкурентній боротьбі витративши на це не один рік та вкладаючи кошти у розвиток власної біржової інфраструктури. Якщо ми зволікатимемо з розбудовою власного прозорого біржового майданчику, ми ніколи не досягнемо поваги у світової спільноти, а нашу країну постійно сприйматимуть на рівні сировинного придатку, або вічною “економікою, що розвивається”. Що перше, що друге не додасть аграріям доходів та не зробить їх життя щасливішим, а управління ціновими ризиками – хоча б створить таку можливість для них.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.