АУДИТ ДЕРЖКОМПАНІЙ: ЧИ РІВНІ ПРАВИЛА ДЛЯ ВСІХ

10 апреля 2015, 15:37
0
29

Перша спроба пролобіювати міжнародні фірм для аудиту держкомпаній була здійснена ще в грудні минулого року. Наразі професійна спільнота з держустановами шукають компроміс щодо критерій відбору фірм

Уряд декларує нагальність і необхідність подолання корупції, підвищення ефективності, прозорості і підзвітності перед суспільством. За давньою традицією, всі зміни в Україні починаються з гучних звільнень і не менш гучних призначень, які завжди завершуються небезпідставними звинуваченнями «папєредників» в неефективності та розкраданні. Для підтвердження своїх слів нові очільники держпідприємств як правило обіцяють провести незалежний фінансовий аудит для подальшого оприлюднення результатів перевірок та передачі матеріалів  в органи контролю та обвинувачення. Все здається правильним, але є одне «але». До проведення фінансового аудиту уряд пропоную залучати лише міжнародні аудиторські компанії (фактично, лише «велику четвірку»), чим може суттєво вдарити по вітчизняному аудиторському ринку.

Перша спроба пролобіювати міжнародні компанії була здійснена ще в грудні минулого року. Так, на виконання Угоди про асоціацію України – ЄС  постановою Верховної Ради України було схвалено Програму діяльності Кабінету Міністрів України, в якій передбачається залучення міжнародних аудиторських компаній до аудиту ключових державних підприємств. Мова тут йде якраз про компанії  «великої четвірки», які з подачі уряду  мали б отримати неабиякі преференції на українському аудиторському ринку.

 Вітчизняні аудитори та профільні громадські об’єднання зразу відреагували на подібне нововведення, зазначивши, що таке положення не відповідає як європейській практиці, так і законодавству України про аудиторську діяльність, в якому відсутнє таке поняття як міжнародні аудиторські компанії. Крім того, аудитори, подібно адвокатам та нотаріусам, діють від імені та в межах конкретної держави. Їх правосуб’єктність не може поширюватись за межі тієї держави, де вони визнані як фахівці у відповідній галузі. Таким чином, говорячи про міжнародні компанії, маються на увазі лише ті аудиторські фірми,  які зареєстровані в Україні під брендами компаній «великої четвірки».

Наступну спробу покращити позиції міжнародних компаній Кабмін зробив зовсім нещодавно, запропонувавши проект постанови  «Про деякі питання проведення аудиту фінансової звітності суб’єктів господарювання державного сектору економіки» у якому запропонував затвердити критерії до аудиторських фірм, що будуть залучатися до аудиту фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності державних підприємств. Останні Кабінет міністрів пропонує розділити на 2 групи. До першої групи мають потрапити підприємства,
вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або розмір чистого доходу за останній звітний рік перевищує 1.5 млрд гривень. Крім того, до цієї групи ще належать органи управління залізничним транспортом загального користування. До другої групи планують віднести підприємства з вартістю активів віл 250 млн. гривень до 2 млрд.

Згідно з Проектом, до аудиту фінансової звітності підприємств першої групи можуть залучатися аудиторські фірми, де працює понад 100 працівників, щорічний дохід не менший за 30 млн. та наявний страховий поліс щодо відшкодування можливих збитків внаслідок здійснення професійної діяльності на 50 млн. До того ж фірма повинна мати більше 20 працівників із кваліфікаційних сертифікатами, виданими організаціями, що є членами Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC), а саме асоціацією присяжних сертифікованих бухгалтерів (ACCA), американським інститутом сертифікованих публічних бухгалтерів (AICPA) та інститутом дипломованих бухгалтерів Англії і Уельса (ICAEW).

До аудиту фінансової звітності підприємств другої групи можуть залучатися аудиторські фірми  у складі яких є не менш 25 працівників, щорічний дохід  понад   10 млн. гривень та страховий поліс на ті ж 10 млн. При цьому не менше 5    працівників повинні мати принаймні один із кваліфікаційних сертифікатів, виданих організаціями, що є членами IFAC.

Запропоновані критерії було б доцільно доповнити, зокрема сертифікатом аудитора України. «Якщо держпідприємству потрібен не аудит фінансової звітності, а аудиторські послуги у вигляді консультацій з юридичних та фінансових питань, то питання сертифікації можна ігнорувати. Але ж уряд декларує необхідність забезпечити фінансову прозорість держкомпаній», - зазначає Голова Аудиторської палати Іван Нестеренко.

Окрім того, відсутність відповідної вимоги у переліку МЕРТу ставить у нерівні права учасників ринку, адже протягом усіх років аудиторські фірми переконували саме у привілеї вітчизняних сертифікатів. Відповідно переважна більшість фірм, які вибудовували вітчизняний аудит, буде знаходитися у нерівних умовах.

Коли ж говорять про «велику четвірку», то мають на увазі PWC, Deloitte Touche Tohmatsu, Ernst&Young та KPMG. Проте в Україні представлені не власне ці компанії, а фізичні особи, що придбали франшизу на ім’я відомих у світі аудиторських фірм. Відповідно, якщо вказані компанії є таким ж вітчизняними як і всі інші аудиторські фірми України.

Як повідомляють експерти аудиторського ринку, просячи не розголошувати їх імена, у деяких фірм «великої четвірки» кількість співробітників сягає за триста осіб, в то й час як працівників зі сертифікатом аудитора України може бути не більше 4 фахівців. Таким чином, чи дійсно «велика четвірка» здатна забезпечити відповідний рівень аудиторських перевірок ? Питання поки залишається відкритим.

Уряд стверджує, що аудиторським компаніям зі світовим ім’ям довіряють міжнародні фінансові інституції через якість їх роботи та використання перевірених методик оцінювання. Всі компанії «четвірки» розпочали роботу в Україні наприкінці 90-х-початку нульових років. Всі великі державні компанії «велика четвірка» обслуговувала ще до й цього. Наприклад, компанія Ernst&Young протягом багатьох років, в тому числі й у передкризовий період, проводила перевірки Нафтогазу України, проте це не забезпечило більшої прозорості компанії для ринку.

Безумовно, запропоновані критерії можуть бути доволі ефективним за умовою більшої ємності та досконалості вітчизняного ринку. В нинішніх же економічних умовах запропоновані норми, навпаки, стають причиною отримання преференцій лише певним гравцям ринку, що в свою чергу призводить до зменшення конкуренції, зростанню ціни та ставить під сумнів підвищення якості перевірок. У свою чергу затвердження норм у такому вигляді може призвести до фактичної монополізації аудиторського ринку та призведе до удорожчання послуг. Безумовно, в умовах фактичної війни та дефіциту державного бюджету збільшення нецільових витрат не покращить стан вітчизняної економіки.

 У першу чергу це викликано тим, що майже 100% українських аудиторських компаній не відповідають запропонованим критеріям Кабміну, що означає неможливість допущення їх до участі у тендерах на проведення аудиторських перевірок. Для вітчизняних аудиторів це, безумовно, втрата великої частки ринку. По друге, значні державні замовлення просто призведуть до того, що означені міжнародні компанії, будуть винаймати вітчизняних аудиторів за ринковою ціною, отримуючи для себе надприбутки. Такі приклади наразі не непоодинокі. Для ілюстрації: година консультацій вітчизняного аудитора в середньому коштує 300-600 грн; година консультування міжнародних спеціалістів – 100-200$. Таким чином, професіонали аудиту можуть просто втратити роботу, а вітчизняний аудиторський ринок понизить свою конкурентоздатність.  

Сьогодні відповідно до положень Директиви ЄС 43/2006 Аудиторською палатою України вже встановлені критерії, яким мають відповідати аудиторські фірми, які здійснюють обов’язковий аудит. Так у своєму складі вони повинні мати більше трьох сертифікованих аудиторів, пройти перевірку забезпечення контролю якості, застрахувати професійну відповідальність та бути відкритими через публікацію звіту про прозорість. Сьогодні, зазначеним критеріям в Україні відповідає близько 300 аудиторських фірм, які могли б бути залученими до проведення аудиту ключових державних підприємств. Кабмін має іншу думку. Однак сьогоднішня відкритість до дискусії МЕРТа обнадіює на позитивні зрушення та нові якісні зміни.

Як переживе ринок нові умови, покаже тільки час. Зараз варто сподіватися лише на те, що українські компанії створять свою українську «велику четвірку» для відстоювання інтересів вітчизняної галузі і поки що нерівної боротьби за ринок.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: Украина,глобальный экономический кризис,аудит
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.