Спроби «обміну» депозиту та кредиту в проблемних банках

7 апреля 2015, 09:25
0
303

Спроби «обміну» депозиту та кредиту в проблемних банках

У зв’язку із важкою економічною ситуацією в Україні, тим, що станом 01.04.2015 на ліквідації у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі – «ФГВФО») знаходиться 37 банків, а до 14 введено тимчасову адміністрацію, клієнти банків намагаються врятувати свої кошти та шукають партнерів для «обміну» депозиту та кредиту в проблемних банках.

Перевага для вкладника, якому банк не повертає депозит, полягає в тому, що він зміг би повернути частину свого депозиту. Особливо це вигідно для фізичних осіб, у яких сума вкладу перевищує 200 000 гривень (граничний розмір повернення депозиту фізичній особі ФГВФО) та юридичних осіб, яким ФГВФО не відшкодовує нічого.

Переваги для боржника, в якого є непогашений кредит перед банком, полягає в тому, що він зміг би погасити кредит з дисконтом, а також припинити похідні зобов'язання іпотеки та/або застави. 

Сам «обмін» полягає в тому, що вкладник відступає право вимоги за депозитом, який знаходиться у банку, до боржника цього ж банку по кредиту.

Далі боржник банку подає позов до суду про визнання зобов’язань за кредитним договором (та похідними від нього договорами) припиненим, спираючись на статтю 606 Цивільного кодексу України, а саме: «Припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі». 

Проте, з цього питання, станом на початок квітня 2015 року, у Вищого господарського суду України (далі – «ВГСУ») сформувалась однозначна судова практика, яка розбиває надії клієнтів банку.

Так, ВГСУ у рішенні від 25 березня 2015 року по справі № 910/20339/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод радіоапаратури" до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором та визнання припиненим іпотечного договору, скасовуючи рішення попередніх інстанцій зазначив, що суди дійшли до невірних висновків щодо поєднання в грошовому зобов'язанні боржника і кредитора в одній особі - в особі позивача, що є підставою для припинення зобов'язання відповідно до ст. 606 ЦК України.

Та роз’яснив:

·       зобов'язання - це правовідношення між, як мінімум, двома сторонами, а поєднання двох сторін у одній особі є підставою для припинення зобов'язання

·       Статтею 606 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

·       Таким чином, щоб зобов'язання припинилось на підставі наведеної норми поєднанням двох сторін у одній особі, необхідно щоб у результаті такого поєднання лишилась лише одна особа. У даній справі залишається дві особи, у яких, як встановили суди, наявні взаємні зобов'язання.

·       припинення зобов'язання зарахуванням регулюється ст. 601 ЦК України, а не ст. 606 ЦК України, яку суди помилково застосували до спірних правовідносин.

·       Отже, поєднання боржника і кредитора в одній особі, у розумінні приписів ст. 606 ЦК України не відбулось, що унеможливлює висновки судів попередніх інстанцій про припинення зобов'язання на підставі вказаної норми права.

До аналогічного висновку ВГСУ прийшов у рішенні від 18 березня №916/2438/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Реал Банк"до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Авангард" про стягнення коштів, та зазначив, що, спростовуючи твердження відповідача про припинення його зобов'язань перед позивачем відповідно до договору відступлення права вимоги, суди попередніх інстанцій, вірно вказали про відсутність правових підстав для застосування положень ст. 606 Цивільного кодексу України, оскільки позивач є кредитором відповідача, а відповідач є боржником позивача, за договором кредиту, а ТДВ "СК" "Авангард" на підставі договору про відступлення права вимоги укладеного з ПрАт "Страхова компанія "Статус" є кредитором ПАТ "Реал Банк" за договором банківського вкладу (депозиту). У даному випадку поєднання боржника і кредитора в одній особі в тому самому зобов'язанні не відбувається.

Крім того, слід звернути увагу, що до зазначених відносин також не застосовується стаття 601 Цивільного кодексу України щодо припинення зобов'язання зарахуванням, оскільки з моменту запровадження тимчасової адміністрації Банку спірні правовідносини сторін не регулюються Цивільним кодексом України, а визначаються спеціальним законом - Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до ч. 5 ст. 36 якого під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів.

Тож спроби вкладників та боржників банків врегулювати проблемні відносини з банком закінчуються невдачею на етапі перегляду рішення ВГСУ.

Незважаючи на це, клієнти банків сподіваються, що Верховний суд України надасть роз’яснення з даного питання та дозволить проводити такий «обмін».

Враховуючи вищезазначене, раджу всім боржникам, яким пропонують такий «обмін» депозиту та кредиту в проблемних банках, бути обережними та дочекатися роз’яснень Верховного суду України.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: банк,депозит,вклады,кредит
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.