Довгий шлях до європейських стандартів: досвід аудиторів

26 ноября 2014, 15:25
Аналитик, Аудитор
0
158
Довгий шлях до європейських стандартів: досвід аудиторів

Ратифікація угоди про Асоціацію з Європейським Союзом відкриває безліч можливостей для українського ринку, де не є виключенням і сфера аудиту. Втім, європейський ринок – це високі стандарти якості та

За словами Голови Аудиторської палати України (АПУ) Івана Нестеренка, Україна готова впроваджувати норми ЄС, що підтверджується тривалою роботою в багатьох напрямах. Зокрема, відбувається підготовка нового закону про аудиторську діяльність, ведуться відкриті дискусії з учасниками ринку, приймаються рішення. Голова АПУ зазначив, що ще в 2013 році Аудиторська палата України  спільно із Спілкою аудиторів України підготувала нову редакцію змін до Закону «Про аудиторську діяльність» та опублікувала його на офіційному сайті АПУ для обговорення. 

Проте, деякі члени аудиторської спільноти не так оптимістично оцінюють сучасний стан аудиторського ринку. Наприклад, віце-президент Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів Олена Макеєва вважає, що АПУ затягує з проведенням реформи аудиторського ринку.  «Якщо ринок аудиту в Україні запрацює за всіма канонами Директиви, то з ринку підуть багато компаній з причини невідповідності її вимогам. Та й насправді, всього близько 100 компаній з реєстру аудиторських фірм дійсно надають якісний і професійний сервіс». 

Такі різні оцінки дають підстави для ретельнішого огляду становлення  аудиторського ринку України та його спроможності до подальшого розвитку.

Передісторія

Перш за все, варто розглянути правове регулювання аудиторської діяльності відповідно до вимог європейського законодавства. 

Робота із реформування  ринку аудиторських послуг відповідно до міжнародних вимог  почалася давно. 

Першою ластівкою змін стала впроваджена ще з 2002 року Аудиторською палатою України на виконання Плану організаційних заходів із впровадження плану дій Кабінету Міністрів України щодо вдосконалення системи фінансового контролю України, затвердженого 14 листопада 2001 р.,  міжнародна практика сертифікації аудиторів  через реформування формату атестації кандидатів в аудитори та запровадження системи  щорічного удосконалення професійних знань практикуючими аудиторами за 40-годинними програмами.  

Згодом, у 2007 році Аудиторською палатою України  була впроваджена вимога щодо обов'язкової зовнішньої перевірки системи контролю якості аудиторських послуг (раз на 6 років) усіх суб'єктів аудиторської діяльності, включених до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Згаданий механізм постав ефективним інструментом контролю за якістю аудиторських послуг.  Функцію з контролю за діяльністю аудиторів та аудиторських фірм згідно Закону «Про аудиторську діяльність» доручено виконувати незалежному органу – Аудиторській палаті України, у складі якої створено  Комітет з контролю за якістю аудиторських послуг. 

Відповідно до рішення Аудиторської палати України від 27 вересня 2007 р № 182/4 (зі змінами, внесеними рішенням АПУ від 31.01.2013 №264/6) право на проведення обов’язкового аудиту, починаючи з фінансової звітності за звітні періоди з 1 січня 2013 р.,  в Україні мають суб’єкти аудиторської діяльності, які пройшли перевірку системи контролю якості аудиторських послуг з боку Аудиторською палатою України.

Значним досягненням та умовою для підвищення якості аудиторських послуг також стало впровадження з 2003 р. в Україні  Міжнародних стандартів аудиту та етики. Відповідне нововведення дозволило українським аудиторам працювати за вимогами світового ринку. Завдяки, відповідному рішенню Аудиторської палати України аудитори України вже 12 років працюють за Міжнародними стандартами аудиту. 

З 2003 року Аудиторська палата України періодично отримує від Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC) право на переклад і поширення оновлених видань МСА і затверджує їх до застосування аудиторами України. За словами Голови АПУ Івана Нестеренка, видання МСА 2010 року і МСА 2012 року на українській мові включені в офіційну базу перекладів IFAC. На даний  час вже перекладені МСА 2013 року і після узгодження АПУ тексту перекладу з IFAC,  МСА 2013 будуть затверджені АПУ для застосування в Україні.

Виключення України з перехідного періоду здійснення аудиторської діяльності аудиторів та аудиторських організацій певних третіх країн в ЄС

Певної спекуляції зазнала тема виключення України з  перехідного періоду здійснення аудиторської діяльності аудиторів та аудиторських організацій певних третіх країн в ЄС. Саме на це питання звертає увагу Олена Макеєва під час своєї критики діяльності АПУ.

Суть справи стосується реформування регулювання сфери аудиту, адже виконання  вимог Директив ЄС вимагає змін у законодавстві  про аудиторську діяльність. Впровадження відповідних нововведень, фактично, передбачає розмежування функцій АПУ між двома органами – суспільного нагляду та самоврядування. Перша установа має бути репрезентована уповноваженими представниками держави, або органом, якому делеговані функції суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, а друга – професійними аудиторами. Втім, всередині самої аудиторської спільноти відсутня консолідована позиція щодо шляху реформування інституту аудиту в Україні. Окрім того, навіть за умови підтримки відповідної ініціативи, необхідно аби Верховна Рада прийняла нову редакцію Закону «Про аудиторську діяльність», що поза межами функціональних повноважень Аудиторської палати України. 

 Не менш важливим аспектом у цьому питанні є фактична відсутність негативних наслідків для аудиторів у цьому питанні. Виключення є скоріше технічною інформацією, що жодним чином не впливає на функціонування вітчизняного ринку аудиторських послуг. Окрім того, з появою 56-ої Директиви ЄС з’являються нові умови,  в межах яких варто розглядати майбутні зміни для аудиторського ринку України.

 Нові виклики 

Вже згадана нова Директива ЄС вносить зміни до  попереднього акту з регулювання аудиторської діяльності ЄС – Директиви 2006/43/ЄС.  Країнам Європейського економічного простору відведено лише два роки на імплементацію  у національне законодавство нововведень Директиви та Регламенту ЄС 537/2014. 

За словами Івана Нестеренка, Аудиторська палата України вже наразі активно працює над цим. Зокрема, вже перекладені та опубліковані на електронних ресурсах документи, що дозволило ініціювати професійну дискусію в аудиторській спільноті. 

Вагомим кроком у цьому напрямі стало проведення у липні місяці ц.р. І Форуму аудиторів на тему «Асоціація з ЄС: виклики та перспективи для аудиту в Україні». Учасниками Форуму було відзначено як першочергове завдання -  прийняття у новій редакції Закону України «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його положень до вимог Директиви ЄС. 

На думку президента Спілки аудиторів України, голови Комісії АПУ з контрою якості  Наталії Гаєвської, настільки суворі зміни не лякають українських аудиторів. «Ми готові до цих змін, тому що положення 43-й Директиви в Україні впроваджуються ще з моменту її появи в 2006 р. Більш того, ми враховували положення 43 Директиви, до якої внесені зміни 56-ою».

 Іван Нестеренко стверджує, що побоювання щодо негативного впливу на ринок із ратифікацією Асоціації з ЄС є перебільшені.  «У нас перша десятка гравців складає близько 50% аудиторського ринку і вони точно не підуть з ринку. Кількість суб'єктів, включених до Реєстру дійсно скорочується, але за обсягом наданих ними послуг спостерігається постійне збільшення доходів. За останні роки структура аудиторського ринку складалася так, що з усіх суб'єктів, включених до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, близько 40% - це ті суб'єкти, у яких обсяг наданих послуг складає до 100 тис. грн. Це аудитори - підприємці та малі аудиторські фірми. Вони після того, як був прийнятий Податковий кодекс, а також були висунуті вимоги щодо створення системи контролю якості, стали об'єднуватися, а хтось, не витримавши конкуренції, пішов з ринку». 

Щодо перспектив аудиту в Україні

Асоціація з ЄС відкриє українському аудиторському ринку нові можливості для надання послуг не тільки в межах нашої країни. Звичайно, конкурентну боротьбу навряд чи зможуть витримати усі фірми. Втім, у перспективі це покращить як рівень якості послуг та, відповідно, рівень  довіри до професії з боку споживачів аудиторських послуг, так і встановить справедливі ціни. У будь-якому випадку український споживач від подібних змін лише виграє.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: аудит,аудитор,Европейский Cоюз
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.