Інвестиції по-українськи: що і в що вкладати.

17 октября 2014, 07:11
экономист
0
39

Заробляючи гроші, ми рано чи пізно замислюємось над питанням, як їх зберегти і примножити, як розпорядитися заощадженнями. А які інвестиційні інструменти наразі доступні пересічному українцеві?

Заробляючи кошти, дбаючи про своє майбутнє і завтрашній день для своєї родини, ми намагаємось так чи інакше щось відкласти «на чорний день» - хоч і сподіваємось, що всі вони будуть білими і безхмарними у фінансовому плані. Наші заощадження стають інвестиціями, які підживлюють економіку.

На жаль, у вирішенні питання заощаджень більшість українців поводяться доволі консервативно: зазвичай просто купують валюту і десь її ховають – хто в льох, хто під матрац. Проте для економіки це означає, що швидкий і чистий фінансовий потік перетворюється на стояче болото, втрачаючи енергію – тобто можливість працювати і приносити дохід. А стояча вода навіть по феншую не віщує нічого доброго.

Які ж є варіанти економічно грамотного використання заощаджень? Пару років тому Національний банк України під керівництвом Сергія Арбузова розробив один цікавий інвестиційний інструмент – казначейські зобов’язання в іноземній валюті. Це такий собі спосіб держави запозичити кошти в населення, витягнувши запліснявілі портрети Франкліна з панчох. В порівнянні із звичайним валютним депозитом, валютні казначейські облігації мають ряд вагомих переваг: для цього не потрібно відкривати рахунок в іноземній валюті, продати їх за номінальною вартістю можна в будь-який момент, не втрачаючи того, що вже заробив, а дохід за ними більше. На той момент – жовтень 2012 року – ставка за валютними депозитами коливалась в межах 7-8%, а за казначейськими облігаціями виплачували 9,2%, і цей дохід не треба було декларувати. Крім того, держава гарантувала їх вартість в повному обсязі, тоді як фонд гарантування вкладів обмежувався сумою 200 гривень.

Загалом, цей інвестиційний інструмент новий для України, хоча далеко не екзотичний за кордоном, виявився вдалим: транш був реалізований за лічені тижні, відсотки по купонам виплачувались регулярно, а тиждень тому Ощадбанк офіційно оголосив про початок погашення державних валютних зобов’язань. Для цього Міністерство фінансів перерахувало кошти в повному обсязі, тож той, хто вклав власні заощадження в такі папери два роки тому, добряче заробив. На жаль, нинішнє керівництво НБУ випуск таких облігацій призупинило.

Для того, аби зменшити тиск на гривню, загрожуючі їй девальвацією, треба відмовитись від хворобливого скуповування готівкової валюти. Ця манія лишилась нам ще від «лихих дев’яностих». Потім треба пересилити себе і розлучитись із заощадженнями в готівковій формі і вкласти їх в щось, що приносило б дохід вам і повернуло б кошти в економіку. За підрахунками експертів, пару років тому інвестиційний потенціал українців становив до 100 мільярдів доларів США. Ясна річ, готівкою, під подушкою. Змусивши працювати принаймні частину цих коштів, Україна могла б раз і назавжди забути про іноземні кредити і не ставати на кабальні умови МВФ заради 17 мільярдів доларів. Отже, як вибрати інвестиційний інструмент?

Другий за популярністю спосіб – розмістити кошти в банку на депозит під певний відсоток. В принципі, вибір банків і асортимент депозитних продутів в них наразі дуже багатий. Основний критерій – дохідність завжди йде рука об руку із ризиком. Тож треба зважати на відсоткову ставку: вона не має бути захмарною, адже щоб заплатити вам завищений відсоток, банк має видати дорожчі кредити, а вони не завжди повертаються.

Крім депозитів, можна інвестувати ще в ощадні сертифікати, в дорогоцінні метали, в цінні папери. Для пересічної людини це вже, можна сказати, вищий пілотаж! Проте економічна грамотність дає свої дивіденди. 

В принципі, на даний момент проблема інвестицій для українців вирішена, і доволі радикально: інвестувати немає що. Тож мучитись вибором оптимального інвестиційного інструмента наразі не доводиться. Будемо сподіватись, що згодом крига скресне, економіка візьме курс на відновлення і ми знову будемо перейматися питаннями, як грамотно розпорядитись власними заощадженнями.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.