Володимир Макар: Долар за тонну зерна

18 февраля 2013, 12:55
Глава "Украинской аграрной ассоциации", Вице-президент ассоциации "Украинский клуб аграрного бизнеса"
0
202

Cкасувавши корупційну обов'язкову сертифікацію якості зерна, можна суттєво збільшити приплив валюти в країну

Жорсткі монетарні заходи, які впроваджував Нацбанк на українському фінансовому ринку у 2012 році, не дозволили курсу долара зростати. Вони були одним з ключових факторів, який допоміг владі отримати непоганий результат на парламентських виборах. Однак стабільна гривня у несприятливих кризових умовах має свою ціну — вартість банківських кредитів зросла. Для розігріву економіки потрібні нижчі проценті ставки, для яких необхідною умовою є притік валюти в країну.

Дефіцит торговельного балансу у 2012 році перевищив 14 млрд дол. Такий результат зумовлений не лише великим обсягом споживання всередині країни, але й несприятливою ​​кон’юнктурою на світових товарних ринках металургії та хімії, де традиційно сильна Україна. В ситуації зниження попиту на українські товари уряд повинен у будь-який спосіб підтримувати експорт — максимально знімати бар’єри та обмеження.

Наразі падає експорт всього, крім продукції АПК, машинобудування та ІТ. При цьому АПК є найбільш важливою галуззю, оскільки обсяг експорту у 2012 році тут перевищив 16 млрд дол. АПК став другим найбільшим експортером після металургії. Чи буде держава підтримувати експортерів? Якщо казати про найбільш динамічний АПК, то наразі замість того, щоб знімати обмеження, Україна їх повертає.

Джерело: НБУ

Для прикладу, у липні 2012 року уряд зробив дію сертифіката якості зерносховищ безстроковою — до цього вона була однорічною. Також у вересні 2012 року уряд скасував обов’язкову сертифікацію якості зерна, залишивши її тільки для зерна, купленого за державний кошт. Проте у грудні 2012 року обов’язкова сертифікація всього зерна і щорічна сертифікація сховищ була повернена Верховною радою законопроектом 5462-VI.

В Україні за видачу сертифіката якості відповідає Держсільгоспінспекція. Чиновники цієї організації, безумовно, зацікавлені у якомога більшому впливу на ринок. В приватних бесідах з фермерами швидко розумієш, для чого.

Як кажуть учасники ринку, і, я припускаю, небезпідставно, деякі перевіряючі мають традицію брати до двох доларів за тонну потужності елеватора при видачі сертифіката відповідності послуг. Пригадаємо, що термін дії такого сертифіката — лише рік. В Україні загальні потужності із зберігання зерна оцінюються 33 млн тонн, з яких 23 млн тонн — у приватних руках. Відтак, обсяг хабарів, можливість отримання яких створює для чиновників існуюче законодавство, може щороку становити 50 млн дол.

За видачу сертифіката якості зернових, як зазначено в публікації ЕП, чиновники здирають долар з тонни при відвантаженні зерна з елеватора, згодом ще долар — при завантаженні на корабель при експорті. В різні роки, залежно від урожаю та обсягу експорту, сума хабарів за рік може сягати 60 млн дол. При цьому видача сертифіката якості зерна з боку державних органів не має нічого спільного з міжнародною практикою. У ЄС в принципі відсутній такий документ.

У США перевірка здійснюється у приватних лабораторіях тільки для великих партій зерна в присутності федерального агента. У Росії обов’язкова сертифікація зерна була скасована у липні 2011 року. При цьому аналог Держсільгоспінспекції був розпущений у Росії ще в 2004 році.

Держсільгоспінспекція є радянським анахронізмом. Тодішня Хлібна інспекція була створена у 1923 році рішенням Раднаркому СРСР для контролю ринку зерна, механізм якого була обов’язкова видача сертифікатів якості для всього зерна. Однак навіть у часи розкуркулення селян повноваження Хлібної інспекції не поширювалися на продукти переробки зерна. Сьогодні навіть макуху і шрот — відходи харчового виробництва — сучасні чиновники мають нахабство перевіряти на якість приблизно у той самий спосіб, що й зерно.

Кабмін показав, що готовий лібералізувати ринок і боротися з корупцією в державних органах, коли значно послабив вимоги щодо сертифікації. Проте вже через кілька місяців лобі чиновників руками депутатів минулого скликання змогло швидко відвоювати свої позиції і навіть збільшити свою владу.Найгірше, що діяльність Держсільгоспінспекції оплачує бюджет. В 2013 році для неї виділено 327 млн грн. Таку ж суму передбачено на діяльність машин швидкої допомоги та боротьбу із СНІДом. Виходить, що українці повинні платити за перевірку якості фуражного зерна для корів у Єгипті і економити на ліках для себе.

Уряду та новій Верховній раді потрібно проявити більшу наполегливість для подолання корупції чиновників середньої ланки.Колишній голова Нацбанку Сергій Арбузов, окрім фінансів, курує й АПК. Він, як ніхто інший, розуміє вагу уряду у забезпеченні притоку валюти в країну. На посаді глави НБУ в Арбузова часто виникали суперечки з урядом. Нацбанк вважав, що уряд робить недостатньо для притоку валюти від експорту. Тепер Арбузов може здійснити те, що кілька місяців тому вимагав від уряду. Взявши за приклад Росію, яка розпустила аналог Держсільгоспінспекції та скасувала корупційну обов’язкову сертифікацію якості зерна, можна суттєво збільшити приплив валюти в країну.

Володимир Макар, експерт в галузі аграрної політики та земельних відносин, голова Української аграрної асоціації для Економічної правди.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: сельское хозяйство
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.