Чи поголиться колишній Міністр оборони?

17 февраля 2013, 12:11
журналіст
0
283

За період Незалежності Україна втратила частку успадкованого від УРСР оборонного потенціалу. Винних не знайдено, безкарність триває. У 2005 - 2007 під виглядом реформи нас зроблено ще слабкішими.

Не є таємницею, що нинішньому військово-політичному керівництву нашої держави у спадок дісталось, м’яко кажучи, не зовсім сприятливе становище у сфері військового будівництва, національної безпеки і оборони. У момент приходу його до влади Збройні Сили України знаходились у стані стрімкого падіння. Достатньо сказати, що загальні державні витрати на оборону країни у цей момент (2009 рік) скотилися за гранично критичну відмітку – стали менше 1% від ВВП країни. Це означало, що низка негативних процесів в українському війську з часом набуде незворотного характеру. Що, в свою чергу, в кінцевому рахунку призведе до стрімкого падіння рівня його боєздатності. 

Потрібні були негайні, «пожежні» заходи для бодай зупинення цих процесів. Як ми сьогодні знаємо, завдяки значним зусиллям нинішнього керівництва держави, в першу чергу у сфері фінансово-ресурсного забезпечення війська, ситуація в ньому протягом останніх трьох років була спочатку стабілізована, а потім протягом останнього року за окремими ключовими для боєздатності напрямками суттєво покращена (ремонт та відновлення технічної справності ОВТ (озброєння і військової техніки), інтенсивність та обсяги підготовки військ та ряд інших). При цьому слід врахувати, що у порівнянні зі своїми попередниками нинішнє керівництво держави знаходилось та знаходиться у набагато гіршому фінансово-економічному становищі ніж вони. Економіка нашої країни нині переживає зовсім не найкращі часи, триває період її рецесії. Але, між тим, вище військово-політичне керівництво країни знайшло можливість та ресурси для докорінного виправлення ситуації у ключовому для існування самої держави «інституті» - Збройних Силах України.

Однак, було би вельми необачним сподіватися на те, що такий стан «падіння у прірву» вітчизняного війська виник сам по собі, або став результатом ряду об’єктивних факторів, як-то війна, природні або техногенні катаклізми масштабів всієї країни, або інших причин. Зрозуміло, що до цього призвело, м’яко кажучи, недолуге керівництво цією сферою з боку державних діячів у минулі роки, які приділяли сфері оборони та національної безпеки «вторинну увагу». Також є зрозумілим, що ці причини мали комплексний та системний характер, адже стосувалися майже всіх сфер життєдіяльності війська.

Саме цим причинам була присвячена нещодавня прес-конференція декількох офіцерів запасу та у відставці, яка відбулася в інформаційному агенстві «Лігабізнесінформ». Тема заходу – «Причини поразки помаранчевого політичного проекту у Збройних силах України у 2005-2007 роках (за часів Міністра оборони Анатолія Гриценка)», викликала у представників вітчизняних ЗМІ доволі значну зацікавленість. Головним організатором заходу стала Громадська патріотична організація – Спілка офіцерів України (СОУ).

Учасники прес-конференції, капітан 1-го рангу у відставці Євген Лупаков (Голова СОУ), полковник запасу, колишній працівник Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України Остап Осинчук та майор запасу, колишній військовий журналіст Ігор Рудич, а також спілкувавшийся із журналістами у телефонному режимі полковник, військовий розвідник Петро Недзельский, під час своїх виступів навели декілька прикладів, з їхньої точки зору, не тільки державного недбальства з боку колишнього керівника оборонного відомства, а й прямого підлогу, зловживання ним та іншими колишніми посадовими особами Міноборони службовим становищем та здійснення ними корупційних діянь. І хоча, оцінки діяльності Анатолія Гриценка на посаді керівника оборонного відомства, які звучали в ході цих виступів з боку учасників та організаторів заходу, не відзначалися особливою толерантністю та виваженістю, але в переважній більшості спиралися з їх слів, на їхній власний досвід часів проходження ними служби у лавах Збройних сил України.

Представлені на прес-конференції матеріали та розповіді її організаторів, свідчили про наявність у діях тогочасного керівництва оборонного відомства, м’яко кажучи, «значних упущень», ціла низка яких, на думку авторів заходу, явно підпадає під дію повноважень правоохоронних органів нашої держави. Зокрема, це стосувалось нецільового використання державних коштів під час проведення так званих науково-дослідних робіт під грифом «Калина-1», «Калина-2», «Ніка» щодо створення у ЗСУ автоматизованих систем управління, перекручення офіційної автобіографії тогочасного Міністра оборони ним самим у частині щодо закінчення Академії Збройних Сил України, проведення волюнтаристської кадрової політики в оборонному відомстві, у результаті якої було звільнено незаконно з лав війська кілька сотень офіцерів, а державі через відшкодування за рішеннями судів потерпілим фінансової компенсації нанесено суттєвих грошових збитків, недоцільної «утилізації» 1,5 тисячі технічно справних та боєздатних переносних зенітних ракетних комплексів (ПЗРК), вартістю близько 150 млн. доларів США, публікація у відкритій для загального доступу «Білій книзі» спірних з точки зору національних інтересів України відомостей про її реальний оборонний потенціал, намагання тогочасного керівництва Міноборони поставити під тотальний та особистий контроль діяльність новоствореної Громадської ради при оборонному відомстві, нанесення шкоди міжнародному авторитету країни через недолугий та несвоєчасний відбір українських військовослужбовців для відправлення їх за кордон у місії ООН, тотальна комерціалізація тилового та технічного забезпечення українського війська, прямі крадіжки коштів з місць їхнього зберігання у військових колективах в Криму на рекордну до нині суму близько 1 млн. гривень та ряд інших з якими учасники прес-конференції пов'язують саме екс-міністра. Загалом, на думку організаторів заходу саме Анатолій Гриценко та так звана «його команда» тогочасних чиновників оборонного відомства нанесла системі обороноздатності країни непоправної шкоди, адже почала руйнівні процеси у її фундаменті – Збройних силах України.

Зупинившись на особистих якостях колишнього Міністра оборони та його стилі керівництва, учасники прес-конференції особливо відзначили їхню неприйнятність для патріотично налаштованого особового складу українського війська, роздуту самовпевненість цього політичного діяча та його пихатість. Так, наводячи приклад із обіцянкою Анатолія Гриценка «поголитися, якщо нинішня влада зуміє підвищити грошове утримання українським військовослужбовцям», учасники прес-конференції іронізуючи зазначили, що «…йому не варто було публічно роздавати такі обіцянки і підривати таким чином свій імідж, адже вже в цьому році йому таки прийдеться поголитися».

Загалом, за словами учасників прес-конференції, її метою не є зведення якихось політичних рахунків або особиста помста саме Анатолію Гриценку за переслідування та звільнення на їх погляд декого з них, а напроти – інформування широких верств українського суспільства про причини та процеси, які призвели не тільки до прямого підриву боєздатності вітчизняного війська, а й провалу великих сподівань війська та всього українського суспільства на кардинальне покращення становища в Збройних Силах України у 2004-2005 роках. 

Орест МАТРОСОВ, 
військовий журналіст
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Плохие пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.