Сергій Курченко народився в місті Харків, 27 років, неодружений і поки що не публічний. А вийшов він з тіні, завдяки своїй дитячій мрії — футбольній команді “Металіст”.
Перед новим 2013 роком мрія збулася — Курченко купив успішний футбольний клуб у відомого бізнесмена Олександра Ярославського. Останній, після скандалів із мером Харкова Кернесом, вирішив продати “Металіст”.
В інтерв'ю “Українській правді” Ярославський неохоче розповідав про цей продаж: “Кто такой Курченко, я понятия не имею. Мне никто его не советовал, нашел совершенно случайно. Да и это уже не имеет значения, главное что меня нашли деньги. Самостоятельное ли он лицо, опять таки, понятия не имею. Во сколько обошлась сделка — тайна. Морально, я в убытке, а материально — это не самое главное для меня...”
Спортивний директор ФК “Металіст” (Харків) Євген Красніков, каже, що в клубі, з приходом нового власника, нічого не змінилось. Сергій Віталійович зустрівся з гравцями, з керівництвом клубу, пообіцяв, що буде добре фінансування, шо клуб буде процвітати й розвиватись...
За неофіційною інформацією, дитяча мрія коштувала Сергію Курченку кругленьку суму з сімома нулями у доларах.
Якийсь невідомий молодий олігарх купив один з найбільших східно-євпропейських футбольних клубів. В світі такої практики дуже мало, щоб хтось приїхав з невідомо звідки й купив, судячи з усього, не на останні гроші, дорогий ФК.
На сайті клубу “Металіс” уже наведена біографія нового власника.
В 2009 році, Сергій Курченко заснував компанію “Газ Україна”, яка сьогодні займає топову позицію на ринку торгівлі скрапленим газом. А об'єм поставок за 2012 рік, приблизно на 70% компанія покриває потреби українського ринку. Річний обіг групи складає близько 1
млрд.доларів США.
Загалом дуже не погано, як для 27-річного бізнесмена. Отже, йдеться про скраплений газ, пропан-бутан, яким ще заправляють балони для дачних будиночків.Але є інший, набагато вигідніший сегмент ринку — на цьому палеві дедалі більше їздять автомобілі. Їздити на пропан-бутані значно дешевше, економніше (на 100 км близько 30 грн економії). Якраз автомобілісти-споживачі газу й допомогли Сергію Курченку втілити дитячу мрію.
Проаналізуємо “Газ Україна” детальніше. Вперше назва цієї компанії з'являється в журналі “Форбс”. У своїй статті вониопублікували список з 54 компаній, які причетні до діяльності групи “Газ Україна”.
В січні 2013 року нардеп свободівець Сиротюк в своєму депутастькому запиті відкрито заявляє про масштабні махінації та контрабандні схеми бензину та газу вищезгаданої бізнес-групи.
І хоч в пресі практично відсутня інформація про цю компанію, всі представники бензинового ринку добре знають “Газ Україна”.
Зі слів Ігоря Сиротюка, “Газ Україна” шляхом підкупу та залякуванням журналістів, знімають усі публікації про себе. Однак, навіть така жорстка інформаційна політика цієї компанії, не заважає знайти в Інтернет-ресурсах чимало матеріалів про те, як і скільки заробляє “Газ Україна”. Це махінації із державними закупівлями газу і монополізація газового ринку України через створення штучних перешкод легальним імпортерам в митному оформленні скрапленого газу, це і схема обірваного транзиту, відома з бандитських 1990-х років, і блокування митного оформлення палива для всіх основних імпортерів.
До речі, завдяки подібним махінаціям компанії “Газ Україна”, один з найбільших і реальних, а не офшорних, інвесторів — румунська бізнес-група «Ромпетрол», згорнулп всі плановані інвестиційні проекти в Україні на суму понад 1 млрд. Доларів.
Що цікаво: “Газ Україну” виділяє окремий почерк, де в структурі акціонерів завжди одна людина, яка одночасно є також і директором.
В Інтернеті можна знайти довідку про фінансові результати роботи товариства “Газ Україна-2009”. Створена у грудні 2010 року, при статутному капіталі у 60,500 грн її чистий прибуток у 2011 році склав 838 529 000 грн. Працює у цій компанії менше 20 співробітників. І це лише одна з 54 груп, що належать до компанії “Газ Україна”.
Допустимо, щороку Україна споживає 1000 000 тон пропан-бутану і ця цифра постійно зростає. Половина обсягу — це імпорт з Росії, Білорусіх та Казахстану, другу половину виробляють держпідприємства “Укрнафта” та “УкрГазВидобування”. Колись уряд забов'язав ці підприємства продавати за дуже низькою ціною балонний газ для дачних будиночків. Купували його на спецаукціонах переважно Облгази та потім продавали населеню. Левову частку палева — до 90 %, “Укрнафта” та “Укргазвидобування” продавали на комерційних аукціонах в 5 разів дорожче. І от, влітку 2010 року уряд дозволив купувати газ на спецаукціонах за мізерну плату саме компаніям, які входять до групи “Газ Україна”, - тим, у яких працює дві-три людини. Причому купувати дозволено у будь-яких обсягах і по пільговій ціні. Так вирішив Вищий гносподарський суд.
Схема проста: якщо у вас є можливість купити тону скрапленого газу, скажімо, за 2130 грн, а потім продати її за 12 000 грн, то вже можна порахувати “моржу”. І це та моржа, яка могла б осісти або в бюджеті держави, або ця моржа могла би бути просто знижкою в ціні для населення.
Скраплений газ, який “Газ Україна” купував на спецаукціонах не йшов у балони на дачі, як цього вимагає закон, бо там не ті заробітки. Натомість він пішов на автозаправки, де попит та платоспроможність значно вищі.
За даними журналу “Нафторинок”, у січні 2010 року літр газу коштував 3,5 грн, через пів року на ринку з'явились компанії Курченка, який скуповлювали газ за пільговими цінами. В результаті, зараз ціна за літр газу сягає 6,5 грн. То от звідки такі шалені успіхи.
Компанія “Газ Україна”, дякуючи зв'язкам на митниці вдалося моніполізувати і ринок імпорту. Саме тому 70% скрапленого газу, який продається в Україні належить структурам Сергія Курченка.
Лише за 9 місяців 2012 року, внаслідок діяльності груп компанії “Газ Україна” бюджет недоотримав близько 3 млрд.грн. Недоотримав тому, що якби держпідприємства “Укрнафта” та “УкрГазВидобування” продали свій продукт за ринковою ціною, вони б сплатили податки у бюджет. Натомість вони продали газ за збитковою для себе нижчою ціною, на чому й збагатилася бізнес-група 27-річного підприємця.
Менеджер компанії “Газ України” Микола Василевич переконує, що їхня бізнес-група не є монополістами на ринку скрапленого газу і не купує його на спецаукціонах за пільговою ціною. Мало того, він заявляє, що група компаній взагалі немає ніякого відношення до спецаукціонів. З його слів, за 2012 рік “Газ Україна” реалізувала приблизно 145 тис.тон скрапленого газу, що становить всього 20 % продаж цієї сировини ринку України. Весь успіх компанії в бізнесі, Василевич приписує професійній команді менеджерів і аж ніяк не через покровительство можновладців. А весь ажіотаж навколо компанії — не більше чим вигадки.
Головним питанням, чи може все таки бути нині в Україні самостійним керівник стрімкого бізнесу із обігом у 10 млрд. Доларів.Наврядчи, адже кінці ведуть у напрямку Межигір'я. Інакше як пояснити незрозуміле й наполеглеве мовчання можновладців на бурхливу діяльність “Газ Україна”? І це в той час, коли нафтовий ринок про це не просто кричить, а волає зі всієї сили.
Преса й депутатський запит Сиротюка звинувачують у заступництві Артема Пшонку, сина Генерального прокурора України та народного депутата-регіонала. Сам він це, звісно відкидає. Мовляв до “Газ України” ніякого відношення немаю, хто такий Курченко — навіть не уявляю.
Варто передбачати, що найближчим часом вартість пропан-бутану сягне рівня вартості бензину, адже Сергію Курченку потрібно буде утримувати недешевий ФК “Металіс” (Харків).
Курченка к стенке! http://k-stenke.com