Для Николь Квин. Начнём с конца

28 июля 2013, 13:33
0
276
Для Николь Квин. Начнём с конца

Просто эти впечатления самые свежие

Решила для начала сбросить информацию о последнем слушании, которое не состоялось по двум причинам: 1. самоотвода судьи 2. неявки позивача.

В позовной заяве особого интереса заслуживает то обстоятельство, что приводятся статьи, по которым дело может быть заслушано в отсутствие ответчика, а деньги с меня можно взыскать независимо от никаких обстоятельств. Сразу хочу подчеркнуть, что я в суд являюсь ВСЕГДА (кроме тех случаев, когда повестки приходят уже после того, как суд состоялся). В то время как ответчик не горит желанием отстаивать свои права. Дело по одному из моих исков откладывалось под разными предлогами 8 раз. А вот отрывки из моего заперечення. Я - не юрист, руководствовалась логикой происходящего и законами, которые ПРидурки ещё не успели изменить до неузнаваемости:
ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПРОТИ ПОЗОВУ

Стягувачем включено у спірний період час з 01/04/2008 по травень 2010 року, за яким минув строк позовної давності, оскільки позовну заяву подано до суду в травні 2013 року. Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду. Ст. 257 ЦК України встановлює загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Посилання Стягувача на те, що Відповідач визнав свою заборгованість, є неправдивим і нікчемним. Цим методом Позивач вже намагався скористатись, коли подавав до мене позов в 2010 році. Нікчемність цих тверджень я спростувала в Запереченнях  проти позову по справі № 2-1403/10 про стягнення заборгованості. Крім того, я довела, надавши копії квитанцій, що жодна цифра, приведена Стягувачем в так званому РОЗРАХУНКУ ЗАБОРГОВАНОСТІ  не співпадала з сумами, зазначеними в квитанціях, що я отримувала для сплати.

Те саме повторюється в так званому РОЗРАХУНКУ ЗАБОРГОВАНОСТІ по справі  № 2-3617/13 (760/11107/13-ц), що можна побачити в колонці за лютий 2011 року. В РОЗРАХУНКУ ЗАБОРГОВАНОСТІ сума складає 399,34, в той час як в квитанції – 380.39 (Додаток 1). Таким чином Стягувач фальшує матеріали справи, підміняє цифри і намагається ввести суд в оману, що є неповагою до суду.

Крім того слід зазначити, що сама форма таблиці РОЗРАХУНКУ ЗАБОРГОВАНОСТІ, наведена в обґрунтування суми долгу Відповідача,  не є встановленою жодним нормативно-правовим актом і в силу статті 59 ЦПК України не може бути належним доказом.

Для отримання процесуальної правосуб»єктності, Позивач має бути виконавцем житлово-комунальних послуг. Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25/04/2005 №60, відповідно до якого органи місцевого самоврядування або власник/власники житлових будинків можуть уповноважити  на визначення виконавців житлово-комунальних послуг виконавця послуги з управління будинком, спорудою, або групою будинків.

Втім, рішення органу місцевого самоврядування, з 28/12/10 – Київської міської ради до позову не додано.

Згідно ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач має сплачувати за отримані ним  житлово-комунальні послуги належної якості. Втім, жодних доказів надання житлово-комунальних послуг належної якості до позовної заяви не додано, оскільки Акт, складений Позивачем 15/11/2012, вщент спростовується безліччю заяв і скарг, як індивідуальних, так і колективних, мешканців нашого будинку на погану роботу КП «Батиївське». (Заяви і скарги – Додаток 2-2/11 на 14 сторінках, ...з посиланнями на публікації щодо роботи нашого ЖЕКа), а також фотографії нашого парадного (Додаток 4 на 7 сторінках), прибудинкової території (Додаток 5) і приміщення КП «Батиївського» (Додаток 6), де в розпал робочого дня неможливо знайти ані мастера будинку, а ні навіть секретаря, щоб зареєструвати заяву.

Варто згадати, що існує документ, який називається «Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій» №927/11207 від 25/08/2005, який чітко регламентує строки ремонту різних деталей житлових будинків та їх оснащення і терміни їх експлуатації (Додаток  8). З огляду на те, що наш ЖЕК цих термінів не дотримується, наш будинок жодного разу за 49 років не ремонтувався, житло поступово руйнується (Додаток 9), а балкони от-от посиплються (Додаток 10 на 4 сторінках).

Згідно Закону України «Про захист прав споживачів» кожний мешканець будинку має право на отримання безпечної продукції/послуг, яке трактується в цьому Законі як відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції; (ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»)

В п.4 ст.10. «Права споживача» йдеться про те, що За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Відповідно до п.10 ст. 10 Виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством.

Порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об’єктів благоустрою.
 
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Між мною і позивачем не існує жодної угоди про надання послуг, і я відмовляюсь заключати будь-які угоди з шахраями і неробами. Якщо в мене виникають якісь поламки, я звертаюсь до спеціалістів, які оперативно відкликаються і виконують свою роботу якісно, швидко і в зручний для мене час. Приходять тверезими і без друзів, не вимагають від мене якісь захмарні суми.

Відповідно до ст. 17. Закону України «Про захист прав споживачів»  забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. 
Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів»  зазначає про визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача і встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

Стаття 19. Заборона нечесної підприємницької практики
2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.
При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:
1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;
2) вживання образливих або загрозливих висловів;
3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача;
4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання;
5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.
5. Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:
1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;
2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;
3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;
4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.
Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.
6. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

Свобода договорів разом з рівністю учасників цивільних відносин та іншими принципами належить до загальних засад цивільного законодавства, закріплених у ст. З ЦК. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору має складатися вільно, без жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі.
   Зміст принципу свободи договору полягає у свободі особи вільно вступати у договірні відносини; самостійно обирати контрагента; самостійно визначати структуру і вид договірного зв'язку.


Зміст принципу свободи договору розкривається в ст. 627 ЦК України. Він є однією з фундаментальних засад цивільно-правового принципу диспозитивності, через який суб'єкти цивільного права набувають і здійснюють свої цивільні права вільно на свій розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України).
 
Важливим елементом свободи договору є воля та її зовнішній вираз — волевиявлення. Наявність договору свідчить про те, що обидва учасники бажали укласти договір і що їхній зовнішній вираз волі (волевиявлення) відповідає внутрішній волі.

З огляду на викладене, керуючись нормами статей 3, 12, 256, 257, ч.3 ст. 267, ст.627 ЦК України, ч.1 ст. 57 ЦПК України, ч.2 ст. 58 ЦПК України, ч.2 ст. 59 ЦПК України, ч. 2 ст. 64 ЦПК України, ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 26  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 11 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ», ст. 1, 17, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», «Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій» №927/11207 від 25/08/2005, ст. 150 КпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572),

Николь, думаю, что я не являюсь исключением, и в Киеве (да и не только в Киеве) найдётся немало людей, у которых такие же проблемы, как у меня, а главное - у которых нет желания содержать на своём иждивении паразитов из системы ЖКХ. Готова ответить на интересующие вас вопросы, исходя из собственного опыта. Если нас будет много, то эта дармоедская система обязательно рассыплется. Ведь она как раз держится благодаря бессловесным, готовым платить, скоко скажут. Один известный адвокат называет таких БИДЛОТА.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Плохие пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.