Не перевертайте прапор: аргументи православні

27 марта 2016, 15:51
Публіцист. Блог про культуру, історію України та інше
0
53

продовження теми

Трапляються і такі оригінали, які, обґрунтовуючи магію перевертання прапора, посилаються на символіку кольорів християнської Православної Церкви, не маючи при цьому жодного правдивого уявлення про те, як ці кольори пояснює сама Церква.

Фото. Образ апостолів Андрія та Петра. Початок ХХ ст. Село Шкарівка Білоцерківського району Київської області України. Джерело - Вікіпедія.

Але й тут ми не знайдемо підтвердження тези «перевертальників», що «з сакральної точки зору жовтий колір означає активне, творче, сонячно-вогняне, духовно-божественне начало, в той час як блакитний – пасивне, вологе, консервативне, меркантильне, яке потребує активізації та одухотворення». (Рибчинський Євген, блог на сайті «Українська правда» від 14.02.2015 р. «Чому наш прапор не жовто-блакитний?»)

Зроблю застереження, що «сакральні точки зору» в різних народів планети Земля були різними, і навіть глобальні релігії (християнство, буддизм, іслам) цього змінити не змогли.

Наприклад, символіка барв іконопису залежить від того, зразок якої іконописної течії розглядається. Так, існують канони (правила) символіки, затверджені Церквою. Однак у кожній країні, де поширювалось християнство і православ’я як його різновид, і богослужіння, і храмобудівництво, і іконопис піддавалися впливу язичницьких культур певних етносів. Наприклад, у країнах Африки є поширеними зображення Ісуса Христа як чорношкірої людини.

На жаль, деякі православні мистецтвознавці в Україні заперечують елементи язичницької символіки в народному українському іконописі XVII-XIX століть, але їхня упередженість не змінить правди. Тому, коли вже ми говоримо про символіку саме українського прапора, то в першу чергу нам треба спиратися на язичницьку символіку наших пращурів. Але зараз не про це.

Ось яке богословське тлумачення богослужбових кольорів офіційно має Православна Церква…  («Ази Православ’я». – 3-тє видання./ Ред. ієромонах Лонгін Чернуха. – К.: Києво-Печерська Успенська Лавра, 2004. – 96с. – С.40)

Блакитний або синій — кольори неба, і саме тому вони є кольорами свят Богородиці, бо вона, згідно з вченням Церкви, вмістила в себе Христа-Бога у своїй утробі і цим відкрила людству дорогу до раю. Тобто, посвята блакитного кольору Богородиці в християнському богослів’ї ніяк не пов’язана з тим, що вона — жінка, і з водою теж ніяк не пов’язана. Звісно, Богородиця в християнстві замінила собою язичницьких богинь, але ж не лише богинь води, а й богинь землі та інших богинь  різних народів Європи.

Фіолетовий колір відповідає святам Хреста Господня, бо він поєднує червоний — колір крові Христа і Воскресіння, і синій — що вказує тут на те, що Хрест відкрив людям дорогу на небо.

Жовтий (золотий) і помаранчевий кольори — кольори слави, величі й гідності, відповідають неділі як святковому дню тижня, присвяченому Ісусу Христу як Царю слави. Також ці кольори встановлено для свят особливих земних служителів Бога: пророків, апостолів, єпископів Церкви. Від себе додам, що жовтий колір для неділі був встановлений ще Візантійською Православною Церквою, і це було відображенням язичницьких уявлень греків про бога Сонця Аполлона, який ніби-то їздив по небу на золотій колісниці, а також відображенням уявлень про земних царів та священиків, жерців як представників богів.

Білий колір — символ божого нествореного світла, тобто, енергії потойбічного нематеріального походження. У білому одязі служать у великі свята Різдва Христового, Богоявлення (Водохреща), Вознесіння, Преображення, у ньому починають Великодню заутреню. У білому одязі за давньою традицією мають звершуватися обряди хрещення та погребіння померлих.

Червоний колір — символ полум’яної любові Бога до людей (в іконописі й символ полум’я), це також колір крові й страждання, тому в червоному одязі служать служби на честь великих християнських мучеників. У червоному одязі закінчують служити богослужіння Великодня і продовжують служити в ньому до Вознесіння, але в цьому випадку червоний колір є символом нового блаженного життя, дарованого людству воскресінням Христа, що є проявом любові Бога до людей. («Ази Православ’я», с.84)

Зелений колір — символ рослинної зелені. У зелених кольорах за давньою традицією здійснюють  богослужіння у свята П’ятидесятниці (Святої Трійці), понеділок Святого Духа, Вербну неділю.

Чорний або темно-коричневий колір — колір богослужінь Великого посту перед Великоднем, колір одягу ченців («чернеців»). Це символ відречення від життєвої суєти (від звичайного життя), символ скорботи, оплакування гріхів, покаяння.

Золото

Традиція прикрашати християнські храми всередині золотом узагалі походить від старозавітних юдеїв, які надавали золоту якогось особливого релігійного значення. Так, Біблія розповідає, що Мойсею було наказано Богом зробити світильник із золота чистого і поставити золотий жертовник у скинії зібрання, де перебував священний ковчег одкровення. І багато інших предметів скинії були зроблені з золота. (Біблія, Вихід, гл. 25: 31, 37; гл.26, 30, 37, 40) Цар Соломон прикрасив збудований за його наказом храм саме золотом. (Біблія, 3 Царство, 6: 22, 31-35)

Відчувається юдейський вплив і на текст Нового Завіту, адже апостоли Ісуса Христа були етнічними євреями. Так, у Новому Завіті сказано, що волхви зі Сходу принесли в дар новонародженому Христу золото, ладан і смирну. (Мф., 2:11) У Одкровенні апостола Іоанна Богослова знову йдеться про золоту кадильницю і золотий жертовник перед престолом Бога (Апокаліпсис, 8: 3-4), і взагалі, що Небесний Єрусалим зроблений із золота (Апокаліпсис, 21:18).

До Русі християнство прийшло через християнізованих греків. А в язичницькій грецькій міфології золото також вважалось металом богів. Так, бог Сонця Аполлон ніби-то їздив по небу на золотій колісниці, богиня кохання Афродіта мала чарівний золотий пояс, та й палаци всіх богів на Олімпі ніби-то були збудовані з золота.

Прикрашання різних матеріальних православних і римо-католицьких святинь золотом, сріблом, дорогоцінним камінням не залежало від того, що саме прикрашали. Церква протягом багатьох століть заохочувала такі дорогоцінні пожертви.

Читайте також: Не перевертайте прапор: аргументи китайські

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
ТЕГИ: державний прапор,прапор України
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.