Символіка назви роману Стендаля "Червоне та чорне"

18 марта 2016, 19:35
журналист
0
82

символіка назви

Символіка назви роману Стендаля «Червоне і чорне» З часу появи роману Стендаля прошлоболее півтораста років. Роман прочитали мільйони людей на багатьох мовах. Написано безліч книг, присвячених творчості Стендаля, але досі літературознавці не можуть прийти до єдиної думки про те, який сенс вклав автор у назву роману «Червоне і чорне». Сам Стендаль цього не пояснив.

Деякі дослідники вважали, що мається на увазі червоне і чорне поле рулетки: роман говорить про гру випадку, про людську долю, поставленої на кон (виграш - піднесення, програш - загибель). Але Жюльєн Сорель - не гравець, що не Германн з «Пікової дами», він людина вольова, свідомо йде до наміченої мети. Жюльєн не довіряє нагоди, він працьовитий і розважливий, азарт і ризик мало притаманні його натурі. Ні, рулетка навряд чи може бути головним символом роману.

Можливо, чорний колір - це колір сутани, в яку хоче одягатися герой, щоб домогтися положення в суспільстві і багатства. Тоді червоний колір повинен символізувати колір військового мундира революційних і наполеонівських військ, про який самозабутньо мріяв спізнився народитися син теслі. Але, за свідченнями істориків, ні революційна, ні наполеонівська армія ніколи не була одягнена в червоні мундири. І взагалі, червоний колір в той час ще не був символом революції.

А кольором Наполеона, якого обожнював Жюльєн, був зелений. Отже, ця версія теж не здається правдоподібною. Може, розгадка криється в самому тексті роману? На самому початку, вирушаючи в будинок пана де Реналя, щоб стати гувернером, Сорель усвідомлює, що це поворотний момент його життя. Жюльєн заходить в храм. Тут він знаходить клаптик газети з повідомленням про страту Луї Жанреля і несвідомо лякається подібності прізвищ (Жанрель - Сорель). Виходячи з храму, Жюльєн озирнувся: «Йому здалося, що на землі близько кропильниці кров - це була розбризкана свята вода, яку відсвіт червоних завіс робив схожою на кров». Червоний колір як би застерігає Сореля, зумовлює його долю: саме в цьому храмі через чотири роки він вистрілить у пані де Реналь, за що виявиться на гільйотині.

Колір крові, колір єства, колір непокори і бунту Можливо, справа в тому, що подвійне життя Жюльєна, вимушеного брехати і лицемірити, щоб досягти становища в суспільстві, зробила його самого немов би складається з двох половин. Адже зміст роману не тільки в протистоянні людини з низів буржуазному суспільству, а й у трагічному єдиноборстві Жюльєна з самим собою, у протиріччі між піднесеної натурою героя і низькими способами просування наверх. «Червоне» - це не тільки нездійснені мрії про військові подвиги, про славу, про революцію, а й горда, полум'яна душа Сореля, вогонь його енергії, благородна кров бідняка, пролита на пласі. А «чорне» - не тільки морок Реставрації, єзуїти, але і лицемірство, яке юнак хотів зробити своєю другою натурою, хоча воно було чуже йому, спотворювало його природу, скалічив життя. Не будемо забувати і про те, що червоний колір - колір любові, пристрасті.

Жюльєн любив пані де Реналь і Матильду де Ла-Моль, міг бути щасливий у коханні з кожною з них, але різниця в суспільному становищі зробила це щастя неможливим. Чорний колір - колір трауру, смерті, яка забрала не тільки Сореля, але і пані де Реналь (вона не перенесла його страти). Назва роману таїть в собі безліч значень, і кожен читач вільний самостійно розгадувати цю
загадку, замислюючись над історією життя і смерті Жюльєна Сореля.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.