Штахет.

12 января 2016, 07:45
Вiльний поет.
0
20

Моя поезiя.

Штахет.

 

О то колись, таки було,

Що гумонiло все село,

Ще рiк тодi ми говорили,

Як огорожу гуртом били.

 

Отож присяду, розповiм:

«В краю села, стояв мiй дiм,

За ним стояла огорожа,

На бозна-що була вже схожа,

Вже рокiв з двадцять п'ять стояла,

Але менi вже заважала.

I кожен рiк я по веснi,

Iз молотком неначе в снi,

Йшов рихтувати огорожу,

Бо господаревi не гоже,

Отак вести себе в селi,

Щоб риготали всi малi.

Я рихтував та рихтував,

Неначе пензлем малював,

Отi штахетки, що звисали,

Бо їх цвяхи вже не тримали.

Я все до купи прибивав,

Творцем я був, я дивував,

Своїх сусiдiв, все село,

Всi реготали, так було.

Але зморився вже, спочити

Хотiв присiсти, та забити

Останнiй цвях у той штахет,

Неначе то був мiй портрет.

Змахнув як той козак шаблюкой,

Я бивсь неначе iз гадюкой,

Вже тричi руки у кровi,

Отак натер я мозолi.

Аж раптом, сам я здивував,

Увесь штахет в город мiй впав,

Всi огiрочки, кабаки,

Були як тiї слiмаки,

Кортопля що пускала цвiт,

Була с країни дивосвiт.

Схилився я, аж чуб до долу,

Покликав я тодi Миколу,

Микола був сусiд менi?

Iз захiдної сторони.

Прийшов сусiд та здивував,

- То як штахет цей в тебе впав?

Якщо стовпи стоять з городу,

Чи може iншого вiн роду?

Чи може вiтер загуляв?

Та вiн вiд вiтру в тебе й впав?

Стояв i я, та дивував,

Штахет з городу ж прибивав!

Аж раптом чую загуло,

I по селу вже понесло.

Зiйшлись на помiч всiм селом,

I вже як тиїм помелом,

Разом схопились за штахет,

Неначе то був мiй портрет,

Хотiли разом всi пiдняти,

Анумо весь город топтати.

Отак до вечора топтали,

Штахета того не пiдняли,

Роззлiзся вiн як та гадюка,

Для мене то булла вже мука.

Всi розiйшлися по селу,

Сусiд iз сходу в ту Iглу,

Що збудував на лихi грошi,

Часи тодi були хорошi.

А я ще мiсяць танцював,

Та гопака все вибивав,

На тiм городi.

А через рiк ще пригадали,

Та мiй штахет той проклинали.»

 

Ото булла менi наука!

То моя кара, моя мука.

Якщо зломався твiй штахет,

То став вiдразу кулемет!

 

Та ще одне, щоб не забув,

Сусiд менi тут намiкнув.

Якщо ти ставляєш штахет,

То поруч встанови намет!

 

           Автор: Лапiков Павло

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.