Де світло?... Про книжку “Дівчинка і Косміти” Анни Герман

22 ноября 2015, 14:09
0
17

“Дівчинка і Косміти” - що чекаєш від новели із цією назвою і дівчинкою з графічного олівця на палітурці?

Дівчинка і Косміти” - що чекаєш від новели із цією назвою і дівчинкою з графічного олівця на палітурці? Чекаєш дитячу казку. Науково-фантастичних прибульців.

І забуваєш усі очікування, коли занурюєшся у казково-фантасмагоричний світ Дівчинки.


Є люди, котрі відчувають тонкий невидимий світ. Світ Ангелів.


Особливо це більше про дітей. Вони розуміють світ інакше, ніж дорослі. Бачать набагато більше, за просто сприймають казки та легенди. В них ще відкритий вхід у “другий”, “космічний світ”. Бо вони лиш нещодавно, на відміну від дорослих, увійшли в наш. Їх світосприйняття іще не захмарене суспільним розвитком, проблемами виживання та побутом. Саме так і Дівчинка з одноіменної повісті. Вона легко рухається між світами. Тому й притягнула за собою Космітів.


З віком ми втрачаємо пильність очей душі. І все більше забуваємо про “тонкий світ”. По вухах у матриці “реальності”. У вимірі вечірніх новин з телевізора, терактів у культурному серці Європи, боргів за комуналку та прострочену іпотеку. Світ деградований, і так легко знищує те, що йому було дано збудувати власноруч.


Майстерно виписана і звична з цього боку книжки реальність. Легко і невимушено, але насправді це велика тема українських традицій, напівзабутих словечок та побутового затишку найдальшого на карті села.


Це — не справжня реальність. Насправді нас тут немає.

І те, що ми називаємо фізичною реальністю, насправді лиш частина безкінечності.”

Румі — перський поет


Ось так, наполовину у безкінечності, наполовину у світі людей і живе Дівчинка. Про один світ вона розповідає іншому через звичні для нього букви і слова. Світ опирається. Бо зайнятий. Стільки важливих проблем. А ще — Політика... Куди там до Космітів. Можна спробувати “дати штурханця” (як у facebook) людям. Тоді потрібно все перенести у літери. Але — політика. Книжку заборонять. Зараз панують сили війни, - ті, кому не потрібні нагадування про духовне, про світле, про душу і фантазію. Мордобій чоботями, примітивні інстинкти та зброя в кожні руки!

В країні дуже брудно.


Супер, що є можливість згадати про тонкий надсвіт. Зрозуміти його, а не тонути у тому, чим займається нині наша країна. Війни і катастрофи йдуть від темного. Таких людей, як Леді Діана, Ванга, матір Тереза, той теплий світ більше майже не створює. Тільки забирає своїх світлячків. Бо йде деградація. Вона, навпаки, показала світло. Хоча Косміти наприкінці книжки і відлетіли. Але - “Ось що дізнався я сьогодні, і мій вибір - покинути вас тепер, щоб ви йшли власною стежкою, тією, яка вам ближче” (Ричард Бах, “Іллюзії, або Пригоди Месії Мимоволі”)


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.