Наші рідні

11 октября 2015, 19:56
0
12

Маленькі міста з великим серцем

Європейське місто 

Поділля – це, можна так сказати, золота середина, яка знаходиться між двох вогнів західної та східної України і можна було б хвилюватися за те, що його почне кидати з крайності в крайність, тобто від однієї культури до іншої, якби не нарцисизм  перлини цього регіону.

Іноді здається, що самозакоханість Вінниці не має меж. Це місто, яке його жителі люблять на стільки, що, здається, скоро самі тріснуть від цієї любові. Якщо ви думаєте, що синдрому фонтанів не може бути ви сильно помиляєтеся. Ще років 7 тому в центральному парку стояв лише один фонтанчик, який не працював більше, ніж працював, тепер фонтани скрізь і всюди, вони світяться, співають і пускають мильну піну  і якщо реконструюють якусь площу і не поставлять туди фонтан, а то і два-три-чотири, то, напевно, її реконструюють не у Вінниці. Якось вінничани вирішили, що живуть у місті фонтанів і навіть якщо це не так, вони змусять в це повірити, тому тепер Вінниця – місто фонтанів ще ж часів Ольгерда і дарував він його племіннику вже разом з ними.

фото з Інтернету

Якщо ви не знаєте, що Вінниця – це європейське місто, ви точно ніколи тут не були. Це місто позиціонує себе європейським більше, ніж вся Україна разом взята. День Європи тут святкують з таким же ( якщо і не більшим) розмахом, як День Незалежності та 9 Травня. І якщо на День Незалежності можна було б залишитися вдома, День Європи ти не пропустиш ні в якому разі, бо якщо в цей день ти не в центрі міста і не малюєш людям прапори на щоках, не представляєш якусь країну, не співаєш чи не танцюєш на якійсь з десятка сцен, то, ти або не навчаєшся в школі, або в тебе немає знайомих дітей, які навчаються в школі і співають-танцюють-малюють. Якщо у Києві прапор Євросоюзу я побачила лише після останніх подій, в Вінниці зірочки на синьому фоні – це частина екстер’єру міста.

Славна минувшина Чернігова у його архітектурі. Про місця, які знають всі жителі та повинен побувати кожен турист.

    Чернігів – це місто, де я народилась і виросла, яке відчуваю серце і душею. Кожна вулиця та споруда ховає в собі не одну захоплюючу історію. Можливо, моє місто не найпопулярніша місцина для туристів, але запевняю, що приїхавши , ви не пожалієте. Обіцяю, що одразу полюбите це старовинне місто. Адже це одне з найдавніших і найцікавіших міст України, та й  всієї Східної Європи.  Протягом  століть Чернігів був значним політичним, економічним і культурним центром. Перша згадка в літописах датується  907роком, але міщани знають, що наше місто існувало ще до цієї дати. Це підтвердили археологічні дослідження. Місто виникло значно раніше. Деякі історики вважають, що місто засновано в VI - VIІ  столітті н. е. У цей час настає нова епоха в історії, яка характеризується  швидким зростанням  виробничих сил, зародженням ранньокласових відносин і процесів об’єднання слов’янських племен. Як показали результати новітніх археологічних досліджень, до цього часу варто віднести початок процесу генезису стародавнього Чернігова.

     Зараз же Чернігів - це  адміністративний, промисловий, економічний та  культурний обласний центр України. Він розташувався на півночі України, у 140 км від Києва. Населення Чернігова складає близько 300 тис. чоловік.  Приїхавши в наше містечко ви обовязково повинні відвідати ці місця, які перенесуть вас на декілька століть назад. Ви зможете відчути дух Київської Русі, оцінити її живопис, переконатись у величі стародавніх церков.

Отож, наша перша зупинка для туриста після відпочинку з дороги .

фото з власного архіву

 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДИТИНЕЦЬ (ВАЛ)

     Дитинцем або Кремлем називали внутрішній,найбільш укріплену частину стародавнього міста Київської Русі. Це був політико-адміністративний центр, внутрішнє місто, де знаходилися княжий двір, військова залога, тут проживали бояри та церковна влада. Саме тому дитинець був дуже добре укріплений: земляний вал з огорожею, рови та ін. Інші представники міського населення: ремісники, торговці мешкали в так званому зовнішньому місті. Дитинець давнього Чернігова розташований на мису, в місці злиття річки Десни і Стрижня. З 1024 р., коли Чернігів став столицею князівства, розпочався новий етап в розвитку міста. Мстиславом Володимировичем були закладені княжий двір і Спаський собор, розширена та добре укріплена площа досягла 10,5 га. У ХІІ ст. навколо Борисоглібського собору формується єпископський двір, до якого у далекому  ХІІІ столітті  вела в’їздна брама. На жаль, велика  частина цього величного історико-культурного надбання була втрачена в 1239 р., коли Чернігів захопило військо монголів,яке очолював хан  Менгу. Після тижневих боїв монголи прорвалися до міста, вбили багатьох городян, зруйнували житлові та культові споруди. Але всього знищити не вдалось. Дещо і досі височіє до наших днів. Варто сказати, що більшість,якщо не всі, собори були збудовані на валу.

  СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР

Спасо-Преображенський собор – це  один з найстаріших храмів Київської Русі. Він розташований в центрі колишнього дитинця. Був головною архітектурною домінантою міста. Завдяки високим вежам, що фланкують західний фасад, і зараз відіграє роль важливої домінанти.  Перша згадка про «церкву святого Спаса» у 1036 році в літописі, коли князь Мстислав раптово помирає. На цей час стіни собору височіли на рівні вершника. Вірогідно, після смерті Мстислава будівництво припинилося, і храм був добудованийпри наступному чернігівському князеві — Святославі Ярославичі. Цей собор збудований відповідно до візантійських архітектурних традицій. Знавці архітектури називають планувально-просторове рішення собору унікальним, адже такої конструкції не має жоден з відомих давньоруських храмів. Він поєднав у собі  візантійську хрестово-купольну схему  з елементами романської базиліки.

фото з власного архіву

  БОРИСОГЛІБСЬКИЙ СОБОР ХІІ СТ.

     Неподалік від Спаського собору  стоїть ще один старожил, який ще з княжої доби спостерігає за всім навкруги – це Борисоглібський собор (1120 – 1123 рр.). Це усипальниця князів  з роду Давидовичів,потім він став головним храмом кафедрального монастиря,  ліквідованого  російською імператрицею Катериною ІІ в 1786 році. Щодо самої будівлі, то Борисоглібський собор є характерним зразком чернігівської архітектурної школи ХІІ ст. Хрестовокупольний, шестистовпний, з однією банею , висота якої  25 м. До складу кафедрального Борисоглібського монастиря колись входила будівля колегіуму.

  КАТЕРИНИНСЬКА ЦЕРКВА

Тепер рухаємось до середмістя давнього Дитинця,де розташована Катерининська церква. Вона є однією з провідних архітектурних споруд нашого міста. Побудована на честь героїзму козаків Чернігівського полку,який проявили наші славні предки під час штурму турецької фортеці Азов у 1696 році під командуванням чернігівського полковника, наказного гетьмана Якова Лизогуба. Церква освячена в 1715 році на честь святої Катерини. Значних перебудов Катерининська церква не зазнала.  В минулому столітті була дві реставрована. Її височінь та піднесеність просто заворожують. Стоїть, ніби виросла з пагорба.
фото з власного архіву

 П’ЯТНИЦЬКА ЦЕРКВА

     Ще один унікальний витвір майстрів  останнього періоду давньоруської архітектури – це П’ятницька церква . Її було споруджено в кінці ХІІ — на початку ХІІІ століття на чернігівському посаді біля торгу і названо на честь святої Параскеви-П’ятниці — покровительки торгівлі, сільського господарства, сім´ї. Цей архітектурний шедевр представляє найкращі досягнення, на жаль, останнього етапу до початку монгольських набігів. Храм зазнав чимало руйнувань і перебудов.Сучасний вигляд храму — реконструкція його в первісних формах.

    ІЛЛІНСЬКА ЦЕРКВА

     На західній околиці, біля підніжжя гори Болдиної знаходиться маленька Іллінська церква, яка є найдавнішою пам´яткою цього монастирського ансамблю. Така, ніби зовсім не примітна, але вистояла не одне століття.  Більшість дослідників відносять будівництво Іллінської церкви до кінця ХІ століття. У  ХVІІ – ХVІІІ столітті під час монголо-татарської навали (1239 р.) церква зазнала руйнувань. . Сучасний вигляд  церкви – це результат перебудов.

Ось і закінчилась наша невеличка екскурсія.  В нашому місті ще є Болдина гора, Красна площа, Антонієві печери, комплекс Троїцького монастиря, пам’ятники Тарасу Шевченку, Іванові Мазепі та Олександру Пушкіну. Приїжджайте в Чернігів, аби особисто помилувати навколишньою красою, почерпнути більше знань про країну, в якій ти живеш!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.