Анатолія Матвійчука - в Міністри культури!

8 августа 2015, 10:55
журналіст
0
11

А якщо спробувати публічно відібрати майбутніх урядовців серед українців, що користуються повагою і авторитетом у суспільстві, та спробувати пролобіювати їх до майбутнього уряду?


Критикувати завжди легше. Брати на себе відповідальність, долати конкретні проблеми, реально працювати - то зовсім інше...

Попри перемогу на двох Майданах, український народ постійно ставлять перед фактом кулуарного формування урядів професійними партійними негідниками, які завжди дориваються до влади. Відповідно, і міністри щоразу виявляються не тими, кого очікували...

А якщо спробувати публічно відібрати майбутніх урядовців серед українців, що користуються повагою і авторитетом у суспільстві, та спробувати пролобіювати їх до майбутнього уряду?

Створити такий собі народний кадровий резерв Уряду Лідерів народної довіри!?

Давайте потренуємося хоча б на кандидатах у Міністри культури України. Тут вибір широкий...

Ми ризикнули виставити Особистість геніального поета, талановитого журналіста, артиста Анатолія Матвійчука.

Біографія претендента:

Матвійчук Анатолій Миколайович

Народився 29.09.1958 року в м Києві. Освіта вища. Закінчив КДУ імені Т.Г.Шевченка (1980-1986) факультет журналістики.

Професійна діяльність.
Великий досвід роботи в газетній журналістиці («Молодь України», журнал «Музика»), а також в тележурналістиці (багаторічний ведучий та автор сценарію програм  каналу УТ1 «Музичний відеомлин», «Музичний телеярмарок», «Фант-лото» Надія»). Член Спілки Журналістів з 1988 року.

Анатолій МатвійчукТворча діяльність.
Писав сценарії концертів і телепрограм, вірші і поетичні тексти для багатьох виконавців  – Софії Ротару, Валерія Леонтьева, Лариси Доліної, Ірини Понаровської та інших. З 1988 р. почав працювати і як композитор та співак. Створював пісні для Назарія Яремчука, Оксани Білозір, Таїсії Повалій, Ірини Білик, Віталія та Світлани Білоножко, Алли Кудлай та багатьох інших. Всього написано понад 500 пісень, що виконувалися на професійній сцені.

Звання.
1996 року отримав звання Заслуженого артиста Україна. У 2000 році звання Народного артиста України. На рахунку – чотири великі сольні бенефіси «Полустанок Любові» в НП Україна (1996, 2000, 2004, 2007р.р.). Лауреат Національної премії імені І.Франка. Лауреат літературних премій імені А.Малишка, Д.Луценка,О.Олеся.

Географія виступів.
Побував з концертними виступами в Канаді, Росії, Словаччині, Болгарії, Англії, Ізраїлі, Італії. Об‘їздив з гастролями практично усю Україну.

Творчий доробок.
8 авторських компакт-дисків («Два птахи», «Полустанок любові», «Король Шапіто», «Зачарована краса», «Ключі від Раю»,«Жажда», "Моя зоря","Сповідь"). А також чотири поетичні книжки  («Вірші» 1996, «Ноїв Ковчег» 1998, «Предтеча» 2003, «Сповідь» 2007), поетичні публікації в газетній та журнальній періодиці.

Громадська робота.
Був членом жюрі багатьох конкурсів («Слов‘янський базар», «Базарчик», «Володимир», «Веселад», «Космічні фантазії», «Крок до зірок»). Член Правління Українського молодіжного аерокосмічного об‘єднання (УМАКО) «Сузір‘я».

Окремі  здобутки.
Створено кілька гімнів – «Гімн Журналістів», «Южмаш», Гімн болільників ФК «Динамо», гімн УМАКО «Сузір‘я».   

Наукова діяльність.
2005 року закінчив аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію на тему «Історична еволюція поетики української пісні». Вчений ступінь – Кандидат історичних наук.

Викладацька діяльність.
Викладання спецкурсів на кафедрі шоу-бізнесу КНУКІМ. Напрямки: менеджмент шоу-бізнесу, креативні технології, основи журналістської майстерності, психологія творчості.

Про себе.
Не маю шкідливих звичок, працездатний, виважений (знак Терезів), в міру амбітний, з почуттям гумору, схильний до нерегламентованої у часі праці, широке коло інтересів і захоплень. Гадаю, ще не реалізував себе у повній мірі, а також не позбавився бажання вчитися.

Хобі: філософія, психологія, інформаційні технології, футбол, більярд.

Тепер, давайте влаштуємо публічне обговорення.

Якщо Анатолій Матвійчук готовий ризикнути, варто дати йому трохи часу для написання програми дій на чолі Мінкульту. Підбір потенційної команди - заступників, керівників ключових установ, людей, з якими зможе здійснити осмислене реформування...

Потім це все варто оприлюднити і обговорити публічно. Ось потенційний Міністр, ось його потенційна команда, ось план дій.

Можливо, оголосити громадський конкурс претендентів на посади заступників Міністра, директорів установ культури?

Таким чином будемо мати кількох потенційних народних Міністрів, великий кадровий резерв для заміщення будь-яких вакансій, програму дій.

Чому б не спробувати це зараз, до того, як відбудеться очікувана відставка невдах Яценюка? Уряд падає, а вже є команда НАРОДНИХ претендентів, яких обговорили, відсіяли сумнівних, знайшли плями у біографії, виправили програму дій, сформували команду заступників.

Все прозоро і зрозуміло. Відповідно, і політичні партії повинні виставляти свої кандидатури на посади. Ми маємо знати і розуміти, хто і як збирається нами правити, і яких пакостей від тих "спасителів" очікувати...

І передбачити механізм відкликання для тих, хто не зміг...

Отож, давайте спробуємо! Ніяких бюджетних коштів, автівок, приміщень, відряджень до Австралії для організації подібного відбору нам не треба! Маємо досвід акції "Лідер народної довіри", на який спираємося.

Кожен може виставити власну кандидатуру, для публічного обговорення, на ту ділянку роботи, яку зможе витягти.

Що нам заважає взятися і перемогти!?

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"

АТЛАНТИ

А.Матвійчук

Є здавна на землі такі герої,
Що значно вищі за гірські хребти.
Вони тримають небо над собою,
Байдужі до людської суєти.

На їх руках натомлених і дужих
Лежить жаданий сяючий тягар.
Всі їх слова – не для сердець байдужих,
Всі їх пісні – не для пустих нездар.

Хтось дорікає  — що в тім за потреба, —
Стовбичити, підперши небеса,
Кому потрібне це високе небо
І вся його дратуюча краса.

Чого ці зорі недосяжні варті,
Якщо не вип‘єш їх і не з‘їси,
Не вкрадеш їх, не закладеш в ломбарді,
Не купиш, а тим більш, не продаси.

Пліткують шахраї і душогуби,
Висока знать і  заздрісні раби
Як їм  збагнути, що шепочуть  губи,
Чому страждає серце щодоби?!

А той, хто має вуха – хай почує,
Чому живі ще Віра і Краса.
Бо тільки та земля чогось вартує,
Де є кому тримати небеса.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.