Українському кінематографу бути!

Як стрічки українських митців збирають повні зали та завойовують нагороди престижних фестивалів

Останнім часом ми спостерігаємо активізацію виробництва вітчизняного кіно. Фільми дозволяють розповісти світові про Україну мовою кіномистецтва. Набирає сили гарна тенденція: усе менше кінопродуктів в співпраці з іншими країнами, а все більше - власними силами. Шлях українського кіномистецтва тернистий і тяжкий, але незважаючи на це, про нього помалу починає говорити весь світ. А говорити є про що, погодьтеся.

  Ейфелева вежа, Єлисейські Поля, Лувр… Так, мова йде про неймовірний Париж. Саме там з 8 по 14 квітня тривав «Тиждень українського кіно». Організаторами виступили Всеукраїнський благодійний фонд Ігоря Янковського «Ініціатива заради майбутнього» та Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Французьку публіку познайомили зі стрічками сучасних митців, а також нагадали про німі фільми 20-х років, які раніше не бачили світ.  Ігор Янковський зазначив: «Минулого року ми з великим успіхом провели Дні українського кіно в Мюнхені. Універсальна мова кіно дозволяє дуже швидко і ефективно розповісти про нашу країну, про людей, про ті складні сторінки, які були в нашій непростій історії та проблемах, які ми всі переживаємо зараз. Не випадково, у програмі «Тижня українського кіно» є і художні, і документальні стрічки, а також маловідомі картини. Все це наша культурна спадщина, якою ми готові поділитися зі світом». Інформаційне агентство «УКРІНФОРМ» повідомляло, що ввечері першого дня кінофестивалю в одному з культових кінотеатрів столиці Франції відбулася прем'єра документальної стрічки «Український аргумент» про Євромайдан режисера Сергія Маслобойщикова. В очікуванні сеансу публіка вишикувалась в черзі перед кінотеатром за декілька годин до його початку. За даними сайту Gazeta.ua у програму заходу ввійшло краще сучасне і класичне українське кіно, а також найяскравіші короткометражні фільми 44-го кінофестивалю «Молодість», а саме: «Поводир» Олеся Саніна, «Брати. Остання сповідь» Вікторії Трофименко, документальний фільм «Чорний зошит Майдану», і два відреставрованих німих фільми 1929 року – «Шкурник» Миколи Шпиківського і «Весна» Михайла Кауфмана.

Цієї весни «подорож» нашого кіно не закінчилася у Парижі. Уже 20 квітня в Стокгольмі розпочався Перший північний український кінофестиваль, який буде тривати 5 тижнів. Кіномани скандинавських країн зможуть побачити новітнє українське кіно та підтримати українців. У перший же день кінотеатр Zita Folkets Bio зібрав повний зал глядачів. Фільмом-відкриттям був «Брати: Остання сповідь» Вікторії Трофіменко, екранізація повісті шведського письменника Торгні Лінгрена «Джмелиний мед». Усі зібрані кошти підуть на гуманітарні потреби постраждалих від агресії на сході України, зазначено на сайті Державного агентства України з питань кіно.

Повернемося на рік назад у травень 2014. На Лазурному березі Франції у Каннах проходив один з найпрестижніших кінофестивалів світу. Саме там, на Каннському кінофестивалі, наш режисер Мирослав Слабошпицький переміг у конкурсі «Тиждень критики».  Його фільм «Плем'я» - експеримент в галузі артхаусного кіно, його знято мовою жестів, він йде без субтитрів і голосових коментарів. За даними інформаційного агентства «УНІАН» стрічка взяла 3 нагороди: гран-прі, приз фундації Ган і приз «Відкриття». Трохи згодом фільм отримав гран-прі на кінофестивалі «Дзеркало» імені Андрія Тарковського у Росії. У жовтні того ж 2014 року стрічка «Плем’я» завоювала нагороду на Лондонському кінофестивалі. «Фільм переміг у номінації кращий дебют на Лондонському кінофестивалі BFI London Film Festival. Це вперше в історії України, як і майже все, пов'язане з фільмом», написав Мирослав Слабошпицький на своїй сторінці в соціальній мережi Facebook.   Загалом «Плем'я» є призером понад тридцяти міжнародних кінофестивалів.

Звісно, що для продовження тенденції активного розвитку українського кіномистецтва необхідні кошти й підтримка з боку органів влади. Державне агентство України з питань кіно на своєму офіційному сайті зазначило, що продовжує фінансувати стрічки, які знаходяться у виробництві. Станом на 24 квітня за бюджетною програмою створення та розповсюдження національних фільмів виробникам протягом цього року було перераховано загалом вже 14333,4 тис. грн. Як сказав голова організації Пилип Іллєнко: «Перерахування кіно виробникам зазначених коштів означає, що вже у цьому році ми можемо сподіватися на нові українські прем’єри». Така новина може лише потішити душу українця.

Вітчизняний кінематограф ще досить юний і невпевнений, але вже має вагомі здобутки, які поповнили й збагатили скарбницю світової культури. Розвиток українського кіно – це підтвердження самобутності народу й відображення його духовної краси. Своїми картинами митці поширюють славу про Батьківщину на весь світ, але в першу чергу вони потребують нашої з вами підтримки та визнання.