Як фізрук Наполеоном хотів стати

Мале тоді смішне, коли воно мізерне, Коли себе поставить над усе. Василь Симоненко

Кажуть, що ті, хто в юності сидів у районі з пляшкою пива та лускав насіннячко, у зрілості стають міліціонерами або ж фізруками.  Ця історія не стала винятком. Знайомтеся, це фізрук Здоровилов, у давньому минулому не дуже успішний учень і жертва насмішок у школі, а в недавньому минулому – «зразковий» сім’янин, що у вільний час захоплюється коньяком і мріє про владу Наполеона.

Має прізвище Здоровилов, дарма що сам худющий, як тріска, і має дві довгі ніжки, як у вишуканої пані, що носять із корпусу в спортзал стрімкіше за найшвидшого студента. Починати завойовувати Здоровилов вирішив боротьбою з четвертою владою. Але на велосипеді далеко не доїдеш. От і доїхав він не до Царства журналістів, а лише до альма-матер і почав свої повчання.

Все б то нічого, але, коли трапляються йому на шляху хоча б на чин нижчі особи(формально,звичайно), то тут фізрук зі шкури пнеться. Вдихаючи на повні груди повітря і дивлячись прискіпливим поглядом, він значимо приймає положення індика перед співбесідником. В довершення драматично «ставить того на місце» словами: «Ви знаєте з ким говорите?»

Як запитають студенти,бува, для чого нам це, ваша неефективна наука, то фізрук, щоб компенсувати свою недалекість, користується набором дотепних фраз(на кожен випадок у нього окрема):

Студент: «Давайте, не будемо витрачати особистий час кожного і розійдемось»

Здоровилов: «Мовчати!»

Студент: «Вибачте за запізнення!»

Здоровилов: «Впав, віджався 20 разів!»

Студентка: «Вибачте, але в мене над вами інтелектуальна перевага». Сміх в аудиторіїJ J J

Здоровилов: «Сиди і пиши якийсь безглуздий текст, який я сам не розумію».

Студент: «Я не виконав жодного домашнього завдання»

Здоровилов: «Молодець!»

Сидить людина. Сверблять у тої людини руки. А робити тій людині нічого… І смалить отакі накази…

Так, сучасні методи виховання інтелектуальної еліти нації своєрідні. І що з такими тиранічними задатками у спортзалі робити, вам би в управителі країн. А то в спорткомплексі далі посади Повелителя хула -хупів не просунешся…

Якось студента Семена на ризик потягнуло, мовляв, я достатньо часу спорту присвячую. Тут налетіла буря, темрява затьмарила погляди всіх трьох присутніх на парі, бах! і всі на цирковій арені! Фізрук - клоун закипав, обличчя ставало то багряним, то зеленуватим, колінка присутніх затремтіли(бояться ж бо за долю Семена друзі), грізним голосом той промовив: «Семене, Встав!Пішов грати у футбол!Сам!»( ой, забув він ще додати: « став посміховиськом!») Після цього Семена ніхто не бачив, певно, програв матч чи просто втомився від цирку.)

Не маючи чіткого плану уроку, надумав якось Здоровилов показати студентам -  холопам свою грандіозну владу. На цей раз пощастило Сміливіну.

Здоровилов: «В бібліотеці нашого університету є основа всіх основ: книжка «Енциклопедія фізичного виховання», прочитай її протягом цієї пари, а потім принеси сюди, нехай холопи звернуть свій недостойний погляд на те, що навчило життю багато поколінь до вас!» Самозадоволена посмішка розтягнула синювато - червоне обличчя Фізрука. Знову вогні, знову та ж арена, і світло від величезної настільної лампи просто в обличчя Сміливину: «Ну що, спортсмен, знайшов основу основ?» Але той хоч і рішучий, та грандіозна влада трусить руки і таких: «Вибачте, але, боюсь, що я перший, хто спитав про цю книжку в бібліотеці за 40 років її припадання пилом…» На арену випустили левів, ті грізно загарчали, а з ними й Здоровилов: «Як ти смієш сумніватися в моїй компетентності?» Сміливін враз перетворився на низькорослого  карлика з великими круглими очима, заввишки з десятирічну дитину. Фізрук : «Та я, та я….сучасний Наполеон!» Вогні погасли, завіса. Після цього Сміливіна ніхто не бачив, і ходили чутки, що роль у фільмі «Приниження» дісталась не йому.

Якось надумав собі Фізрук нову тему для заняття:«Ви причина всіх людських бід, саме ви!Зомбуєте дітей і батьків на малорухливий спосіб життя!»

Студенти:«Але ж пробачте, ми тільки початківці…ще не встигли навіть впливати на когось…»

Здоровилов:«Мовчати!»

Студентка:«Не буду мовчати, поясніть!»

«Ти зараз підеш…підеш…- затинаючись від нестерпної злості мовить Здоровилов, - бігти крос навколо будівлі, 5 разів!» І так далі, і так знову,Фізрук ріже тупим ножем цапів- відбувайлів.

Не вдалося самоствердитися Здоровилову поруч зі студентами. Пообертавши кілька хвилинок хула-хуп, Фізрук сів на велосипед і поїхав далі здобувати свою Геростратову славу.