Соціальні мережі, як інструмент пропаганди

14 января 2015, 16:39
alkelman90@gmail.com
0
42

Минуло 20 років. За цей час бідний і забитий Китай став великою державою. А Україну з процвітаючої країни перетворилася на руїни.

«Минуло 20 років. За цей час бідний і забитий Китай став великою державою. А Україну з процвітаючої країни перетворилася на руїни. Але, як відомо, розруха в країні – це в першу чергу розруха в головах. І, на жаль, цієї розрухи сприяє науково-технічний прогрес. Поява Інтернету стало з одного боку дивом для багатьох, з іншого – дамокловим мечем, що нависає над нашим земним життям», – про це пише сайт rta-plus.com.

«На сьогодні в Інтернеті можна знайти все: від дитячих віршиків до рецепта виготовлення справжньої бомби в домашніх умовах. Зрозуміло, що з цим намагаються боротися. Але ця боротьба виглядає, як спроба плюнути проти вітру. І результату ніякого, і сам весь в соплях …

Відсутність єдиної політики в країні, відсутність дійсно народної, національної ідеї призводить до того, що люди намагаються замінити справжнє життя штучним. І не важливо яким. Вибір дуже різноманітний і непередбачуваний.

Соціальні мережі об’єднують не тільки любителів кішечок і собачок, але прихильників більш радикальних поглядів на життя. І тоді Інтернет не об’єднує, а починає нести в собі потенційну загрозу всьому.

Хто може поручитися, що молодик, знайшовши в Інтернеті інструкцію з виготовлення бомби не захоче спробувати її виготовити. До того ж, переглянувши кілька фільмів, наприклад, того ж «Термінатора», можна переконатися, що нічого складного в цьому немає. Змішуй флакони з побутовою хімією і все. Зате як гарно потім вибухне …

Відеоролики, які ми можемо знайти на Ютубі, іноді б’ють і руйнують краще будь-якої бомби. Наприклад, тема розколу України та неможливості її існування в межах визначених кордонів не нова для російських медіа. Вперше до неї почали звертатися під час Помаранчевої революції. В контексті останніх подій її активізували ще наприкінці 2013 року. Так, російське  інформаційне агентство «Эксперт» опублікувало статтю  «Тяжкая доля. Украина мечтает о Европе, но не может без России», а в публікації журналістки Ольги Власової «Окончательный розыгрыш» йдеться про розподіл України на частини, який нібито чекає на нашу країну в довгостроковій перспективі. «При этом важно отдавать себе отчет, что “окончательный розыгрыш” Украины целиком (именно целиком) между Россией и Европой невозможен. Конфликт вокруг соглашения об ассоциации это наглядно показал. Издержки “окончательного выбора” оказываются несовместимы с самим существованием Украины в ее нынешнем виде», — резюмує журналістка Власова. І в тій чи іншій інтерпретації теза про розкол України постійно присутня в російському медійному просторі.

Російська пропаганда постійно робила акцент на неможливості проведення президентських виборів (згодом і парламентських) на Сході України. Зокрема, нав'язувалася теза про нелегітимність президентських виборів. А після обрання Порошенка Президентом «Комсомолка» вийшла із заголовком «Инаугурация будущей диктатуры».

До того ж і в Україні ніхто не відміняв 109 і 110 статті Кримінального Кодексу, які прямо вказують на дії, спрямовані на насильницьке повалення існуючого державного ладу і захоплення влади, або на зміну кордонів нашої держави.

Соціальні мережі при цьому відіграють роль і організатора і координатора всієї цієї вакнахалії. Досить згадати приклад Єгипту, Сирії, Тунісу … Важко перелічити всі країни, які впали на догоду маленької купки людей під вивіскою примарною демократії.

В Україні нині свобода слова. Всі можуть говорити все що завгодно. Але свобода слова повинна мати на увазі в собі і відповідальність за це слово. Можна сказати все, але домагатися обов’язку відповідати за свої слова теж необхідно. Бо тоді становище може посилитися настільки, що дійсно знайдуться гарячі голови, які приступлять до розділу країни. Представник однієї із націоналістичних організацій на одній із телепередач сказав, що жителю Донецька та жителю Львова нічого між собою ділити. Але тут же знову мчать «тягнибоківські» вигуки про те, що «жидовня і москалі» ображають «свідомих» українців. В Україні проживають люди майже ста національностей. І для всіх вона стала Батьківщиною, Матір’ю. Так не треба перетворювати її в злу мачуху, яка виганяє сиріт з дому. Ми не сироти, у нас є своя земля і ми не повинні йти на поводу у тих, хто хоче нас позбавити свого будинку. Тільки в єдності всіх націй, всього народу Україна наше благополуччя і спокійне життя. Окремо ми просто не виживемо …».
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.