Козацька символіка

14 декабря 2014
1
18

Символізує героїчну добу історії нашої нації, козацьку спадкоємність Українців, нашу завзятість, впертість і відчайдушність в обороні Рідного Краю.

Всередині 16 століття на українських землях виникає новий суспільний стан – козацтво, яке групується навколо Cічі. Запорізька Січ стала не тільки фундаментом відродження української державності, а й могутньою підпорою українського народу в боротьбі проти кріпосницького та національного гніту , турецько-татарської агресії.За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Територія держави називалася Вольностями Війська Запорозького.Запорожці почали будувати свої укріпленні Січі - на Томаківці , Базавлуці , Микитиному Розі , врешті , славну Стару Січ на Чортом лиці . Політичний устрій Запорозької Січі являв собою своєрідний сплав демократії і жорсткої військової дисципліни. Повний штат керівного складу запорізьких козаків налічував велику кількість осіб,послідовні ступені якого виглядають так — кошовий отаман, суддя, осавул, писар, курінні отамани, військові чиновники та похідні й паланкові начальники. Перші чотири з перелічених посадових осіб становили власне так звану військову старшину. Кошовий отаман об'єднував у своїх руках військову, адміністративну, судову й духовну владу.

Військовий суддя – друга після кошового особа в Запорізькому Війську. Суддя був охоронцем предківських звичаїв і одвічних порядків. Обов'язком військового судді було судити винних швидко, правдиво й безсторонньо. Символом влади судді була військова печатка. Нею утверджувалися всі офіційні документи Війська Запорізького, видані кошем універсали, маніфести, привілеї, дипломатичне листування. Символом влади військового писаря був срібний каламар, відзнакою довбуша - литаври. Існувало правило, що без ударів довбиша в литаври не можна було скликати Січову раду.

Військового писаря товариство обирало на загальній раді: він відав усіма письмовими справами війська; надсилав накази по куренях , вів усі рахунки; писав папери до різних володарів і вельмож від імені всього Запорізького Війська . Осавул стежив за ладом і пристойністю серед козаків у мирний час у Січі, а у воєнний — у таборі, захищав інтереси війська на прикордонній лінії; стежив за ходом битв; допомагав тій чи іншій частині в гарячі хвилини бою.

Уся влада в козацькій державі належала Січовій (Військовій ) Раді, яка збиралася два – три рази на рік: 1 січня нового року, 1 жовтня, на Покрову Богородиці, у певні дні березня чи квітня — на свято Воскресіння Христового, нарешті, перед походами на ворогів або під час прийому в Січі важливих осіб. Рада керувала всіма важливими справами Січі, зокрема проводила внутрішню і зовнішню політику.

Оним з найважливіших елементів становлення української державності було визначення символіки . Вона є свідченням боротьби за самовизначення. Корені матеріальних та духовних символів козацтва слід шукати ще в глибину тисячоліть.

Відзнаки державної і військової влади звалися клейноди. До них належали гетьманська булава, бунчук, печать, корогви, бубни й труби. Вони зберігалися з великою шанобою. Згодом до клейнодів долучили пірначі, литаври, значки, палиці, тощо . Усі козацькі клейноди зберігались в січовій Покровській церкві, й носилися тільки за наказом кошового отамана.

«Булава – всьому голова» - казали запорожці . Дійсно, на той час саме вона була символом влади, гетьманування. Вона являла собою палицю з горіхової деревини завдовжки 50-70 см зі срібною чи визолоченою кулею в кінці. Булава розкішно оздоблювалася, здебільшого смарагдами і перлами. Вона завжди була на видному місці; під час переговорів - у руках гетьмана, а під час виборів - на столі .

Важливим атрибутом влади був бунчук - древко завдовжки 2-2,5 м, верхівку якого прикрашали кулька – маковиця , від якої донизу звисали пасма кінського волосся й червоні мотузки. Бунчук козакам вперше офіційно надав польський король Стефан Баторієм у 1578 році як знак звитяги.

Шаблю запорожці відносили до справжньої, "чесної", благородної зброї. Навіть поява вогнепальної зброї, не похитнула ідеологічного значення меча. З-поміж інших видів холодної зброї виняток практичні

козаки зробили лише для келепа та булави: булава стала відзнакою влади, замінивши скіпетр або жезл, а келеп належав до улюблених об’єктів козацької симпатії: говорили, що він лише "торкає" ребра ворога. Також важливим елементом на порт ретах козацької старшини є лук , наприклад - на відомому портреті Байди Вишневецького. Присутній лук і на портретах інших лицарів: Петра Сагайдачного, житомирського старости Семена Дениска.

Почесне місце у козацькій символіці належить також рушниці. Досить нагадати, що озброєна рушницею постать козака стала офіційним гербом Війська Запорозького.

Козаки мали власні прапори та герби , які урочисто піднімали під час морських та сухопутних походів. Герб Війська Запорізького – в ширшому трактуванні символ Великої України взагалі (без Києва). Символізує героїчну добу історії нашої нації, козацьку спадкоємність Українців, нашу завзятість, впертість і відчайдушність в обороні Рідного Краю. Гербом козацької України стала постать козака у кунтуші, підперезаного поясом, із шаблею при лівому боці, у шапці; ліва рука підтримує рушницю, оперту на рам'я. Цей герб зображали на знаменах, на печатках, на документах, книгах.

Прапор Війська Запорізького – стяг малинового кольору, традиційно вважається Козацьким Прапором. Малиновий колір є в геральдиці кольором шляхетності й лицарства , перемоги та відваги. Шили їх з найдорожчих тканин, оздоблювали вишивкою. Досить часто на прапорах вишивали образ Пресвятої Богородиці, заступниці козацтва, серед святих найчастіше на прапорах зображували архістратига Михаїла. Досить поширеними на козацьких прапорах є зображення хрестів, сонця, місяця. Значна кількість прапорів має також жовту, синю або обидві барви. Тобто саме з того часу бере свій початок сучасний синьо-жовтий прапор. Кожний колір козацької атрибутики мав певне значення: синій — боротьба за свободу, надія, жовтий — сонце, світло, добробут, праця.

Українська символіка є відображенням національної ідеї , вона пройнята духом козацтва ,віковічним прагненням до волі . В ній відображенні незабутні сторінки нашої історії та культури. Ще досі ті стародавні герби та прапори слугують державницькими символами нашої країни .

 

Студентка інституту журналістики

1 курс, 1 група РЗГ

Дегтяр Діана

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
ТЕГИ: символіка
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.