Трипільська культура.

22 октября 2014, 11:47
0
284
Трипільська культура.

Матеріальний та духовний світ.

Найяскравішою археологічною культурою доби енеоліту була Трипільська культура (4-3 тис. до н.е.) Найбільшого розквіту набула між 5500 та 2750 роками до н. е..

Назва пішла від села Трипілля на Київщині, поряд із яким Вікентіем Хвойкою у 1893 р. було виявлено першу пам’ятку цієї культури.

Ареал поширення трипільської культури сягає 190 тис. кв. км., які нині входять до територій України, Молдови та Румунії. Лише в Україні знайдено понад 1000 пам’яток.

 

Поселення трипільців

Поселення трипільців утворювали гігантські протоміста з населенням майже 15-20 тис. жителів. У часи розквіту культури їй належали найбільші за розміром поселення у Європі.

Трипільські селища розташовувалися на високих рівних відкритих місцях поблизу рік, мали чітке планування, яке прив'язане до ландшафтних умов і, у більшості випадків, є кільцевим: будинки розташовувалися одним чи декількома колами, а центр не забудовувався.  Безумовно, подібне планування пов'язане з функцією оборони стада від звірів.

Житла були двох типів – напівземлянки та наземні, останні є основним елементом забудови. Наземні житла прямокутні в плані, будувалися з дерева та глини. Всередині були піч, лежанка і вівтар-жертовник. Гарну уяву про внутрішній інтер'єр будинків, їх конструкцію та принципи спорудження дають глиняні моделі жител. Заглиблений орнамент і розпис на моделях свідчать про те, що й реальні житла були прикрашені різними яскравими візерунками.

Землеробський характер господарства при екстенсивному його веденні та ріст населення змушували трипільців переселятися кожні 50-100 років й освоювати землі за межами корінної території, що й обумовило поступове розширення культури в напрямку із заходу на схід. 

 

Побут

Трипільці займалися зерновим землеробством (вирощували пшеницю, ячмінь, просо, різні бобові). Землю обробляли за допомогою сохи, врожай збирали серпами з крем’яними лезами, розмелюючи потім зерно ручними кам’яними зернотерками. З’явилися  мідні знаряддя праці при збереженні  домінування кам’яних и крем’яних.  Трипільці вперше в Україні застосували механічний інструмент – свердло.

Тваринництво було при селищним - розводили худобу (майже половина від загальної кількості), свиней, овець, кіз, коней. Крім того, трипільське населення активно займалося полюванням, рибальством і збиранням.   У лісах і гаях, що оточували трипільські селища, збирали кизил, дику грушу, яблука й вишню. У річках і річкових протоках ловили рибу.

Ремеслами трипільців були кушнірство, прядіння і ткацтво. Високого художнього та технічного рівня у трипільців досягло керамічне виробництво - розписна плоскодонна кераміка з орнаментом, що виконаний жовтою, червоною та чорною фарбами. 

 

Суспільні відносини

Трипільське суспільство було конфедерацією племінних союзів, і в основі суспільного устрою лежали матріархальні, а згодом патріархальні відносини. Зароджувалися міжплемінні об’єднання, формувалася ієрархічна система родів. Зберігалася велика сім`я, що складалася з декількох парних сімей як основної суспільно-політичної ланки. Зароджувалися елементи приватної власності.  

Лад трипільського суспільства був близький до військової демократії (виникли військові загони).

 

Духовна сфера

У трипільців панував культ Богині-матері та культ родючості. Матеріалізація символів відбувалася за допомогою символів добробуту – жіночих статуеток, зображень сонця, місяця, води, глиняні фігурки тварин, птахів, моделей будинків, човнів, саней. Статуетки були оздоблені орнаментами та розмальовані, вони мали культове призначення.

 Багату інформацію про духовний світ трипільців містить орнамент глиняних виробів. Так, тричленна побудова орнаментальних композицій на стінках багатьох горщиків, можливо, є відображенням триярусної картини світу. У верхній частині горщика горизонтальною хвилястою лінією зображували воду, посередині – сонце, місяць, краплі дощу, а в нижній частині – дерева, людей, тварин.

Культові обряди та церемонії проводились як у звичайних житлах, так і в спеціальних святилищах. Одна з таких споруд на поселенні Сабатинівка (басейн Південного Бугу) являла собою будинок з коридором. У віддаленій від входу частині приміщення знаходилась піч, біля якої були розставлені зернотерки, глиняні жіночі статуетки і посуд (в одному з горщиків навіть виявлені кістки бика).



Духовна діяльність трипільців спрямовувалася передусім на підсилення існуючого світового ладу і протистояння хаосові. 

Феномен трипільської культури полягає в тому, що вона своєрідно поєднала господарські, фізико-біологічні, антропологічні, етнокультурні та суспільно-ідеологічні системи стародавніх представників людських суспільств Півдня, Центру, Сходу та полісся Європи, що належали до кількох антропологічних та мовних груп, перебували на різних рівнях розвитку.

Але у всякої культури є початок і кінець. Були вони і в Трипілля. З приводу цього є кілька гіпотез: це і порушення екологічного балансу, що було пов’язано з екстенсивним веденням господарства, і певне похолодання, і внутрішні протиріччя, і наслідок експансії агресивних племен, які прийшли з північного заходу і сходу, та інші причини привели до зникнення трипільської культури.

Сучасні археологічні дослідження підтверджують, що окремі елементи трипільської культури (система господарства, топографія поселень, декоративний розпис будинків, мотиви орнаменту і кераміки та інше) стали невід’ємною частиною сучасної української культури.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
ТЕГИ: культура,Трипілля
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.