Внесок українських культурних діячів у розвиток освіти слов’янських народів.

15 октября 2014, 14:29
0
37
Внесок українських культурних діячів у розвиток освіти слов’янських народів.

Українська культура і ї вплив

Українська культура неповторна і своєрідна, вона існує вже багато століть і не втрачає своєї цінності. Проте внесок українців у розвиток освіти слов’янських народів досить-таки применшують. Існує думка, що української культури  та освіти взагалі не існувало, а отже і впливу ніякого бути не могло. Така думка є досить поширеною і серед громадян нашої сусідньої держави, Росії, які вважають, що саме російська культура відіграла чи не найголовнішу роль у становленні українського культурного життя.

Насправді ж, все навпаки: українські культурні діячі займають таку ж важливу сходинку в розвитку слов’янських народів, як і інші представники цих народностей.

У XIV-XVI ст. українці стають більш свідомими, у них починають формуватися ідеї національної гідності та власної національної самобутності. головним культурним осередком стає Острозька академія, заснована у 1576 році. В основу діяльності Острозької академії було покладене, популярне для середньовічної Європи, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії). Також Студенти Острозької академії опановували п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. На мою думку, такий підхід до системи освіти є досить гарним прикладом для розвитку освіти слов’янських народів. Ця система не була примітивною, після закінчення цієї академії можна було вийти освіченою людиною з широким світобаченням. Необхідно врахувати той факт, що в акдемії викладачами були видатні  тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Христофор Філалет, Дем’ян Наливайко, Василь Суразький, Іван Лятос, Кирило Лукаріс, Клірик Острозький та педагоги із Краківського та Падуанського університетів. Не варто забувати, що в цей час на території України діяли численні школи, за підтримки православних братств. Вони надавали якісний рівень освіти і виховання. При цих православних братствах діяли деякі друкарні, що видавали підручники, а також і богословську літературу.

Говорячи про впливи на культуру та освіту, не можна не згадати Києво-Могилянську академію. Вона була заснована у 1632 році Петрм Могилою. До вихованців належали гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, а також багато хто з козацької старшини. Тут навчалися архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. Цей навчальнй заклад мав настільки сильний авторитет та прекрасну якість освіти, що не залишав байдужими багатьох іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців, болгар, греків та італійців. Звичайно, якість освіти була досатньою, щоб продовжувати навчання в кращих університетах Європи. Саме це і робили випускники Києво-Могилянської академії. Багато інших випускників після закінчення академії ставали відомими культурними діячами та вченими.

Як нам відомо, у XVII ст. Лівобережжя відійшло до Росії. В той період рівень освіти в Україні був набагато вищим, ніж у Росії, тому культура нашої країни залишила свій відбиток на культурі держави-сусіда. Хоч тепер мешканці ціґї країни можуть не визнавати такого факту, але від правди не втечеш. Саме вчені України, науковці Києво-Могилянської академії, започаткували слов’яно-греко-латинську академію в Москві.

Як після цього можна сказати, що української освіти не існувало? Як можна думати, що наша освіта не вплинула на розвиток інших слов’янських народів? Завдяки українським навчальним закладам світ побачив науковців, вчених, культурних діячів, які творили майбутнє, розвивали українську і західну культурури. А з приводу Росії, то особисто від себе хочу сказати, що ці громадяни занадто високої думки про себе, якщо вважають, що саме росіяни створили українську культуру.

Кузик Анастасія

КНУ імені Шевченка

Інститут журналістики

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.