Козацькому роду нема переводу!

14 октября 2014, 23:39
0
136
Козацькому роду нема переводу!

Різновиди козацької символіки

Всередині 16 століття на українських землях виникає новий суспільний стан  – козацтво. Воно ввійшло в історію як яскраве,самобутнє та неповторне явище,яке принесло багато здобутків та досягнень.Основним таким здобутком саме для України було закладення основ майбутньої державності.Головним осередком українського козацтва була Запорізька Січ,яка стала не тільки фундаментом, а й в подальшому могутньою підпорою українського народу в боротьбі проти кріпосницького та національного гніту, турецько-татарської агресії.

З чого ж складалася ,як виглядала і чим відрізнялася від інших козацька держава?За своїм внутрішнім устроєм вона була своєрідним військовим товариством. Територія держави називалася Вольностями Війська Запорозького. Запорізькі козаки протягом усього свого історичного існування мали власне начальство, яке звичайно щороку змінювалося й неодмінно було нежонатим. Повний штат керівного складу запорізьких козаків налічував велику кількість осіб,послідовні ступені якого виглядають так — кошовий отаман, суддя, осавул, писар, курінні отамани, військові чиновники та похідні й паланкові начальники. Перші чотири з перелічених посадових осіб, а саме кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул і військовий писар становили власне так звану військову старшину, яка відала всіма військовими, адміністративними, судовими та духовними справами Війська Запорозького Низового, наступні після них службові особи лише допомагали головним і виконували їх волю й накази.
Уся влада в козацькій державі належала Січовій (Військовій ) Раді, яка збиралася два – три рази на рік: 1 січня нового року, 1 жовтня, на Покрову Богородиці, у певні дні березня чи квітня — на свято Воскресіння Христового,
а також, перед походами на ворогів або під час прийому в Січі важливих осіб. Рада керувала всіма важливими справами Січі, зокрема проводила внутрішню і зовнішню політику.

Одним з основних кроків,яке здійснило козацтво-визначення власної символіки.Відзнаки державної і військової влади у козаків називалися клейнодами. Кожна з козацьких клейнод унікальна, адже мала своє призначення, символізувала певну гілку влади на Запорозькій Січі. До клейнод належали – корогва, бунчук, булава та печатка з гербом. Згодом до них долучили пірначі, литаври, значки, палиці, тощо. Усі козацькі клейноди зберігались в січовій Покровській церкві, й виносилися тільки за наказом кошового отамана.

Чільне місце в системі козацької символіки займали герби.Найвідомішим з них був Герб Війська Запорізького ,на якому забражена постать козака, озброєного мушкетом і шаблею. Цей герб виник приблизно в другій половині XVI ст., узаконив його Стефан  Баторій у 1578 р. і вперше його було зображено на печатці Війська Запорозького в 1595 р. за гетьманування Григорія Лободи. Упродовж існування козацтва цей символ залишався незмінним. Він зображався на головних печатках Війська Запорозького та Гетьманщини, на прапорах, портретах, іконах, у рукописах, друкованих виданнях.



Основним символом на полі бою був прапор або корогва. Прапори Війська Запорозького шили з найдорожчих тканин, оздоблювали вишивкою. Досить часто на прапорах вишивали образ Пресвятої Богородиці, заступниці козацтва, серед святих найчастіше на прапорах зображували архістратига Михаїла. Досить поширеними на козацьких прапорах є зображення хрестів, сонця, місяця.Щодо кольорів козацьких прапорів, то найчастіше зустрічаються малиновий, жовтий, синій, жовто-блакитний, білий, блакитний, сріблястий. Але в багатьох прапорах існували різні варіанти поєднання жовтого і блакитного кольорів: на блакитному тлі — жовті символи (або навпаки): хрести, півмісяці, зірки, фігура козака, зброя. У січовому війську з багатьох січових корогв, особливо тих, що належали Кошу і кошовому отаману, переважають малинові, з червоної китайки. Але значна кількість прапорів має також жовту, синю або обидві барви. Кожний колір козацької атрибутики мав певне значення: синій — боротьба за свободу,надія, жовтий — сонце, світло, добробут, праця.

 

Найважливішою ознакою влади кошового отамана була булава – палиця з горіхової деревини зі срібною чи визолоченою кулею в кінці, яка завжди розкішно оздоблювалася, здебільшого смарагдами, перлами та іншим коштовним камінням. Різновидом булави жезл-пірнач, металева головка з гострими виступами, насадженими на держало, якою володіли курінні отамани.

Ще одним важливим атрибутом був бунчук, держак із золотою кулею, з підвішеним кінським волоссям на ній, який символізував гетьманську владу. Вважається, що бунчук – не власне українського походження, а що його українці перейняли від турків.

Символом влади на суді була печатка, якою скріплювалися всі документи Війська Запорозького: універсали, привілеї, листування. На печатках зображувався вище згаданий герб.

Скликав козаків на Січову Раду, а також супроводжував під час походів звук литавр, які були відзнакою довбуша. Це був ударний музичний інструмент, який складався з двох котлів та натягнутої між ними шкіри.

Символом влади писаря був каламар (приладдя для зберігання чорнил)

Козацька культура,зокрема символіка,зробила вагомий внесок у творення української держави. Вона була особливою,унікальною для українського народу,адже наші предки-славні й мужні козаки,зі своїми цікавими історіями,національними героями. Саме з них почало формуватися наше власне світобачення,почав формуватися вільний та незалежний народ,якому ніхто не завадить лишатися таким ще впродовж багатьох віків!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
ТЕГИ: Історія України
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.