Дещо про «дєнь-пабєди-9-мая», і іншу фігню.

9 мая 2014, 09:24
Dolce far niente
8
73

Або "дєнь-пабєди" як технологія нашої окупації і знищення.

За минулі 5.5 тисяч років на Землі відбулось бл. 15 тисяч війн, так кажуть історики. Все ті ж історики твердять що за ті ж 5.5 тисяч років без війни людство прожило не більше 300 років. Так чому ж така увага до однієї 3 15 тисяч, до Другої Світової Війни? Яку московіти обзивають «Вєлікой Отєчєствєнной»? Невже тільки тому що вона була найкривавіша?

Одного чудового дня дві великі не надто демократичні, і не сильно гуманні і цивілізовані країни, назвімо їх Х і У, вирішили поділити Європу, між собою. Найперше вони домовились поділити маленькі країни які знаходились між ними. Сказано, зроблено. Почали вони з найбільшої маленької країни яка знаходилась між ними – Х напав із Заходу, а У із Сходу. Позаяк навіть одна з тих кількох держав була в кілька разів більша за «найбільшу маленьку країну», а нападник як нам відомо володіє такою фіг нею як «Стратегічна ініціатива» яку якщо не переламати то вона автоматично веде до перемоги, то це їм вдалося. Вони поділили цю «найбільшу маленьку країну» між собою». Інші маленькі країни бачучи шо почалася така пянка, самі впали їм в обійми, точніше лягли під них. Впринципі вони всі намагалися лягти під більш симпатичнішого їм західного Х, проте не всім їм повезло….

Наступним кроком вони почали – Х «ділити країни» на Заході від себе, а У на Півночі, Півдні і Сході. Проте Х запідозрив свого партнера У у підступності і вирішив «поділити» самого У. У, позаяк не мав такої фігні як «Стратегічна ініціатива», почав стрімко втрачати території, людські і матеріальні ресурси. Проте в цій ситуації У отримав таку теж корисну фішку як «статус жертви агресії», і йому стали активно допомагати недобиті на Заході від Х країни, а також весь остальний світ. Вобчем всім миром злобному Х-у накидали по повні помідори. У, як відомо, виявився в числі переможців.

Пройшли роки. Точніше 70 з копійками років. Давно уже немає того Х-а. Та й У теж, того, зник в болоті історії. І от уламок того зниклого У-ка досі чомусь фапає на перемогу в тій досить неоднозначній давній, одній з 15 тисяч за людську історію, війні.

Яка користь від дієї перемоги для маленьких країн і народів? Тим шо переміг більший тоталітаризм? Тим що 3-річна окупація їх Х-ом змінилась на 50-річну окупацію У-ом?

 

Ми всі згідні що ми є український народ. І що ми живемо на нашій українській землі. І що ми на цій землі маємо свою визнану всім світом державу на якій маємо можливість і повне право жити як нам подобаєцця. Проте уламок У нас за народ не визнає, нашу територію хоче забрати собі, а нас самих хоче поработити. Так! Іменно Поработити.

В нашій складній історії нашими ворогами накидано, і продовжуєцця накивуватись, культурні маркери за допомогою яких нас намагаюцця нині поработити. Одним з таких культурних маркерів є «дєнь-пабєди-9-мая». Інші – красний флаг, русская православная церков, Ленін, руській язик, «словянская сообщность»…

В стані війни (а ми в ній якраз знаходимось) життя потроху забарвлюєцця в чорно-білі кольори. В воєнний час потроху відходять на задній план учі малозначущі речі – наперед виходить усе що допоможе нам перемогти. Для цього насамперед потрібне знищення цих культурних маркерів, які як вірус плодять зрадників і колаборантів серед нашого народу. І нам позаріз потрібно приєднання до спілки народів, до їхньої оборонної спілки яка створена для захисту від агресивного неадекватного У-ка.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.