ЧЕРКАЩИНА-СЕРЦЕ УКРАЇНИ! І НЕЧИСТА СИЛА В НІЙ ТЕЖ ВОДИТЬСЯ...

2 октября 2013, 20:26
политтехнолог, журналист
0
367

Небайдужі записки із прес-туру на інвестиційний форум "Черкащина-територія співпраці"

ЧЕРКАЩИНА –СЕРЦЕ УКРАЇНИ
І НЕЧИСТА СИЛА В НІЙ ТЕЖ ВОДИТЬСЯ
            Прес-тур НСЖУ на інвестиційний форум «Черкащина-територія співпраці» для мене розпочався з виключно приємної новини.11 жовтня цього року  в обласній філармонії відбудеться концерт пам»яті  Героя України,народної артистки Раїси Кириченко ,якій на Покрову виповнюється 70 років із дня народження,на який я запрошений разом із чоловіком Раїси Опанасівни ,заслуженим артистом Миколою Миколаєвичем, та,на превеликий жаль, і він пішов за Межу 7 червня цього року після важкого інфаркту.
        Спочатку для нас-журналістів приємно було побувати на  добре організованому інвестиційному форумі,що проходив  у  готельно-спортивному комплексі «Селена» біля Дніпра
  За останні   два роки завдяки
  команді справжніх трударів-черкащан  приплив інвестицій збільшився вдвічі!Особливо завдяки розбудові виробництва «Нашої Ряби» в Каневському районі, «Маккофе» в Золотоніському та інших світових брендів.Та все ж цікаво,за словами  С.Б.Тулуба,що більшість інвестицій в область все-таки складають внески вітчизняних інвесторів,тож запрошення на форум саме представників міжнародних компаній було більш ніж доречним.
   Особливо вразило відвідання гетьманської столиці Богдана Хмельницького-Чигирина.Із нього,за словами очевидців,попередній президент Ющенко збирався зробити ледве не туристичну Мекку,розпочавши  у 2004-му році комплексну програму розвитку  «Резиденція Б.Хмельницького » на базі національного Чигиринському державному культурно-історичному комплексу .Через два роки були завершені роботи по створенню експозицій музей археології та Богдана Хмельницького завдяки залученню чималих коштів. Та після того як він помпезно пройшовся по червоній доріжці під «прицілом» чи не всіх телекамер провідних каналів  в залах «Резеденції Б.Хмельницького » так і не з»явились реліквії. Більше того –внаслідок того,що вони ще й не опалюються, в них руйнується паркет і скоро почнуть тріскати стіни.
  Добре хоч що справно функціонує двоповерховий музей гетьмана,в якому вистачає унікальних експонатів!Та поступово реставровується велична Замкова гора,яка була колись такою неприступною для ворогів гетьмана.
   Залишиться в серці і відвідання місце усипальниці Богдана Хмельницького у селі Суботів,по дорозі до якої ми символічно вмилися і,хочеться сподіватись,очистили душу біля Трьох криниць.Дуже вразило,що останків великого гетьмана в ній і не виявилося,бо ,як розповіла екскурсовод,поляки під час вдалого захоплення Чигиринщини,наказали їх спалити та розвіяти по світу,щоб ніщо не нагадувало про його величний подвиг.
  Та вони дуже прорахувались!Бо пам»ять про подвиги українського народу  часів козаччини тут свято зберігається,діють аж 5 музеїв і для гостей пропонується вдвічі більше оглядових та тематичних екскурсій!
   Дуже вразила і поїздка на хутір Буда ,де є 1000-літній (!) дуб Максима Залізняка та музейно-етнографічний комплекс «Дикий хутір».У ньому мені пощастило зупинитись у хаті Берегині та виспатись на гарячій печі .А ще зустрітись із…нечистою силою. Бо після відвідин душової кімнати,я ніяк не міг відчинити двері. А згодом і ледь не спалив хату,бо,на чиюсь думку,включив не той тумблер. Та мій янгел- охоронець не дрімав і,перехрестившись,я відігнав місцевих відьом та віїв. І разом із другом Павлом та чарівними супутницями Мариною та Наталкою попрямував до унікального ресторану «Дикий хутір»,де нас вдало повертали до тями хріновухою та іншими унікальними козацькими напоями та м»ясом диких кабанів-вепрів!
  До речі,розташований цей музейний комплекс біля унікальної козацької церкви ,навіть хрести якої починаються із тризубів!
      А зранку із сувенірами,що накупили,ми вирушили до найбільшої святині України-Тарасової гори,біля якої пощастило відвідати відреставрований Національний музей Тараса Шевченка, в якому щороку Президент в.Янукович вручає Шевченківські премії її лауреатам.В музеї з»явився зал для проведення наукових конференцій та сучасні експозиції на базі комп»ютерних технологій!Але найбільше сподобалось,що не заростає стежка до Тарасової гори!Бо і біля пам»ячника великому Кобзарю і порус у самому музеї побачили багато відвідувачів,особливо дітей!
     Запам»яталась і екскурсія по велетенській Канівській ГЕС ,яка вдало модернізується.Та особливо вразило відвідання агрофірми «Маяк» у Золотоніському районі,яку очолює Герой України Микола Семенович Васильченко. Журналісти прес-туру навіть ледве не сутичку влаштували  між собою,щоб отримати візитівку Героя України  і книжку про нього «І доля стала сяйвом «Маяка»»!
    Ветеринар за освітою,він здивував нас безрогими коровами та унікальною фермою із шторами замість вікон ,де корови дояться під музику і дають по вісім тисяч літрів від кожної корови. Для порівняння скажу,що Героя соціалістичної праці при Радянському Союзі присвоювали,якщо корови давали навіть на три тисячі літрів менше. І це вважалося рекордним результатом!
     -На зламі епох,- свідчить про  М.С.Васильченка його однодумець двічі Герой соціалістичної праці та Герой України Дмитро Костянтинович Моторний,- розум і талант Миколи Семеновича дозволив так реформувати,а вірніше,врятувати господарство,що воно в незалежній Україні зараховано до базових сільгосппідприємств держави іц стало згустком новітніх технологій та економічної думки,які напрацьовані і Європі,І не тільки в Європі…
    -А коріння Миколи Семеновича,- додає легендарний Дмитро Костянтинович Моторний,-з правічних селянських глибин. Дід Семен- спадковий селянин,батько Семен Семенович майже 20 літ працював керівником господарства на Чорнобаївщині…Син Олексій Миколайович не один рік працює заступником у батька. Він не ховається за його спину. Після закінчення аграрного університету ,використовуючи досягнення науки і передового досвіду щодо ведення молочного скотарства,показав ,що можна зробити,коли любиш свою справу.
        А сам Микола Семенович Васильченко вже 35 років трудиться в знаменитій агрофірмі. За цей час у господарстві оновився  технікою із усього світу-«Домінаторами» , «Ягуарами» та «Хольмерами» тощо. Особливо розвинуте ,як свідчить місцева преса,тваринництво,яке представлене тисячним стадом корів та восьмома тисячами свиней,птахофермою (п»ять тисяч голів) та 60-ма конями!А ще є пасіка аж на 200 бджолосімей! Усього за ці роки вирощено продукції ,уявіть собі,аж на треть мільярда!Що дало змогу в Піщаному  так багато побудувати- від фізкультурно-оздоровчого комплексу із басейном,житла для трудівників до гарного Будинку культури «з усіма можливими гуртками (чого лише варті самодіяльний народний хор та ансамбль танцю)»!
  Саме такі люди ,як Герой України Микола Васильченко,до безтями залюблені в рідні терени  екскурсоводи,прості трудівники і є окрасою рідної Черкащини-«краю Богдана і Тараса»,до 200-річного ювілею так натхненно готується одна із кращих областей України.
     ВолодимирБОНДАРЕНКО,журналіст.
 Київ-Чигирин-Канів-Піщане-Київ.
    


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.