Офіцерський корпус. Особливості правового менталітету.

6 ноября 2013, 07:26
0
465

... Служба для офіцера перетворилася із сенсу всього життя, на засіб реалізації права на працю й обмежується сьогодні терміном контракту...

С.М.СКУРІХІН   завідувач кафедри військової підготовки

Національного університету «Одеська юридична академія»

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО МЕНТАЛІТЕТУ ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ


ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Перехід на комплектування Збройних Сил України за контрактом, об’єктивно пов’язаний із проведенням реформ. Скорочення армії негативно позначається на моральному кліматі у військовому середовищі, непевність в «завтрашньому дні» зумовлює напруженість в офіцерських колективах. Крім того, на низькому рівні залишається фінансове й матеріально-побутове забезпечення військовослужбовців.

         Армія України сьогодні перебуває в складному становищі. Серед її консолідуючих складових, які дозволяють виконувати поставлені завдання на високому професійному рівні – офіцерський корпус Збройних Сил України, з його внутрішньою силою, що може бути виражена в категорії «правовий менталітет офіцерів».

Взагалі поняття «менталітет», «ментальність» …( я прошу вибачення у автора щодо зменшення об’єму наукової статті за  рахунок  понятійно-категорійної частини)
     Відмічають такі прояви правового менталітету, що визначають зміст і характер будь-якої політико-правової системи: правові символи, правові установки і цінності, правові традиції й ритуали.

  Усе життя офіцера пронизане символами, що мають юридичний зміст. Військова форма одягу, знаки розрізнення, нагороди, емблеми не лише виокремлюють офіцера серед інших громадян, але й визначають його правовий і соціальний статус. Офіцер у формі вже не належить сам собі, він є носієм корпоративних цінностей, що зобов’язують не виходити за межі дозволеного. Військова форма виокремлює офіцера серед інших громадян. Будь-яке правопорушення або навіть некоректна поведінка з боку офіцера руйнує загально визнані уявлення про моральне обличчя усього офіцерського складу, негативно позначається на авторитеті армії.
Статут Внутрішньої служби Збройних Сил України нормативно закріплює обов’язок кожного військовослужбовця дотримуватись правил носіння військової форми одягу, бути ввічливими при спілкуванні із цивільними особами, не порушувати громадський порядок.   Сьогодні багато офіцерів переодягаються у військову форму, виключно при виконанні службових обов’язків. Носити військову форму поза службою стало негоже, а іноді навіть небезпечно. З атрибуту, що формує особистість офіцера, форма перетворюється на робочий костюм.


У зв’язку із цим хотілося б навести слова генерала П.М.Краснова: «правильніше зробить та держава, яка, зобов’язавши офіцера носити форму, виховає своє суспільство у повазі до військового мундира, захистить суворими законами недоторканність мундира і надасть право офіцерові захищати свою честь».
Законодавчо закріплене право віддавати накази й вимагати їх виконання є характерною особливістю офіцерського корпусу. Накази, розпорядження, команди – це своєрідні вербальні символи, які організовують військову діяльність, забезпечують дисципліну, правопорядок і стійке управління у збройних силах.
Єдиноначальність – основа існування армії. Офіцер, не лише відповідає за свій особовий склад, він також підпорядкований по службі вищестоящому командуванню. З  курсантської лави майбутньому офіцерові прищеплюється почуття поваги до старших за званням, обов’язок виконувати накази. Вимогливість і сумлінність – дві протилежні за змістом величини, які гармонійно поєднуються в характері офіцера, підкреслюють його правовий менталітет. На жаль, специфічною рисою правового менталітету українського народу, є прагнення використовувати не нормативне, а так зване директивне регулювання суспільних відносин. Для слов’янських народів «зручним і знайомим є підпорядкування якому-небудь зовнішньому авторитету», спроба знайти, передусім «правду, ніж шляхи виходу з становища залежного і підлеглого». Це підтверджується і соціологічними даними. Так,за результатамисоціологічного дослідження правової культури офіцерського складу Збройних Сил України, проведеного автором, спільно з Регіональним центром вивчення громадської думки «Аспект» (м.Білгород-Дністровський Одеськоїобласті), в період з 23 липня по 12 серпня 2010р., кожен п’ятий офіцер (20%) висловив переконання, що для того, щоб служба була успішною, важливим є не знання законів, а беззастережне виконання вимог командирів і начальників. Подібна позиція визначається великою мірою службової залежності військовослужбовців від вищестоящих посадовців. Наприклад, на питання «Якби керівництво прийняло рішення, яке защемляє Ваші права та інтереси, могли б Ви що-небудь зробити проти такого рішення?» дві третини респондентів (63%) не знайшли позитивної відповіді. Іноді незаконний наказ вищестоящого командира ставиться вище за будь-який нормативно-правовий акт, чим заохочується вседозволеність в армії, ставиться в безправне становище підпорядкований особовий склад Збройних Сил України.
Правовий менталітет офіцерів можна розглядати через призму основних ціннісних установок. У структурі цінностей військової службиофіцерів виокремлюють п’ять основних груп:

-цінності військово-корпоративного характеру; 

          -військово-професійного характеру;

                            -прагматичного плану;

                                        -фізичного розвитку,

                                                -а також романтичні цінності.

      Військово-корпоративні цінності підкреслюють приналежність до особливого виду
державної служби. Вони пов’язані з усвідомленням себе як елітарної групи, що виконує специфічні функції, має стійкі традиції і моральні канони. Цінності військово-професійного характеру пов’язані з прагненням професійного зростання, просуванням по службових сходах. Термін «кар’єризм», що має негативне забарвлення в суспільстві, в офіцерському середовищі замінюють поняттям «робити кар’єру».

    Для офіцерів України є помітною переважна орієнтація на військово-корпоративні і військово-професійні цінності. У той же час, істотне значення набуває «прагматичний погляд» на військову службу як на джерело існування сім’ї, отримання пільг і переваг. Аналіз соціологічних досліджень свідчить, що найінтенсивніше на загальне незадоволення службою в Збройних Силах України впливають низький рівень фінансового забезпечення і відсутність власного житла. Рівень грошового забезпечення українських військовослужбовців не забезпечує конкурентоспроможності військової служби на ринку праці. Так, у 2009р. середньорічна заробітна плата в Україні була вищою за грошове забезпечення молодших офіцерів що обіймають первинні командні посади . Гостро стоїть житлова проблема у Збройних Силах України. Загальне число безквартирних військовослужбовців в середині 2010р.перевищувало 45 тисяч. За 2009р. було виділено тільки 85 квартир. Кожен четвертий безквартирний знаходиться на військовій службі 20 і більше років. Важливе місце серед офіцерського складу займають цінності фізичного розвитку. Так сподівання щодо розвитку своїх фізичних якостей реалізують підчас проходження військової служби приблизно 12 % офіцерів. У зв’язку з активною участю України в миротворчій діяльності, можна відмітити зростання ролі романтичних цінностей (бажання випробувати себе в складних умовах; побачити життя в різних країнах) серед офіцерського складу.
У правовому менталітеті українського народу значно виражена сила правових традицій, які, зважаючи на відсутність у родовж тривалого часу власної правової системи, виконували регулятивну функцію. У Збройних Силах України правові традиції допомагають зрозуміти сутність професії офіцера, усвідомити відмінні особливості правового менталітету цієї категорії військовослужбовців. Мужність, готовність до самопожертвування, вірність слову, чесність, гідність і честь є тими цінностями офіцерської служби, які набули форми традицій. У XVIII–XIXст.ст. честь і гідність офіцера захищалися на дуелі за допомогою зброї. І хоча у більшості країн Європи дуелі було заборонено, правила проведення дуелей знаходили чітку регламентацію у звичаях, а іноді підкріплювалися і правовими нормами.

      Наприклад, в Російській імперії наказом по військовому відомству № 118 від 20 травня 1894р. було введено «Правила про розгляд сварок, що трапляються в офіцерському середовищі», якими були офіційно узаконені дуелі. Уперіод з 1894 по 1910р. в Російській армії відбулися 322 поєдинки. Показовим є те, що відмова від призначеної дуелі не лише ганьбила офіцера, але й призводила до негативних правових наслідків. Офіцер, що відмовився від дуелі, зобов’язаний був у двотижневий термін подати прохання про звільнення у відставку, інакше він підлягав звільненню без прохання (п.4 «Правил про розгляд сварок, що трапляються в офіцерському середовищі»). Враховуючи все це, ставлення до честі, чесності, честі мундира, свого полку не було формальним. «Честь – святиня офіцера» писав ротмістр В.М.Кульчицький у популярних на початку ХХст. «Порадах молодому офіцерові». На жаль, в сучасних умовах нівелюються вимоги до офіцерів по дотриманню правил, що відносяться до поняття військової честі.

     Служба для офіцера перетворилася із сенсу всього життя, на засіб реалізації права на працю й обмежується сьогодні терміном контракту. Навіть спроба захистити свою честь заперечивши начальникові, може обернутися для офіцера закінченням службової кар’єри. Хоча і сьогодні такі особистісні якості, як відповідальність, почуття обов’язку, уміння тримати слово, які змістовно входять у поняття офіцерської честі, мають первинне значення для офіцерів Збройних Сил України.
Традиціями пронизана не лише службова діяльність офіцерів. Ніде не закріплені правила гідної поведінки, в громадянському середовищі завжди існували й виконувалися військовослужбовцями.

      Наприклад, на початку минулого століття офіцер не повинен був відвідувати ресторани II і III класів, займати в театрі місця  далі п’ятого ряду крісел, носити на вулиці пакети з покупками (але оплачувати доставку їх додому), скупитися при роздачі чайових, приходити у гості пішки. Рівень життя сучасного офіцера Збройних Сил України не дозволяє навіть мріяти про підтримку цих традицій. Усе це свідчить про значне зниження соціального і правового статусу офіцерського корпусу в Україні.
Символи, правові установки і цінності, правові традиції й ритуали знаходяться в постійній взаємодії, визначають характер і специфіку один одного, забезпечуючи збереження ментальних складових офіцерського корпусу. Правовий менталітет офіцерського корпусу Збройних Сил України необхідно розглядати як системотворний чинник образу мислення, душевного складу українських офіцерів. Він лежить в основі їх статусної правової культури, правосвідомості, поведінки, діяльності, спілкування. Правовий менталітет проявляється, передусім, устереотипах мислення й поведінки.

      Будучи закріпленим у морально-нормативних формах, він приймає вигляд правових традицій, ритуалів і звичаїв. У сучасних політичних та економічних умовах саме правовий менталітет офіцерів, сформований впродовж тривалого періоду часу, можесприяти збереженню їх професійної спільності, забезпечити життєздатність українських Збройних Сил.

.

джерело:  http://officers.kiev.ua/?p=4270

Особливості правового менталітету офіцерського складу ...

kul.kiev.ua/images/chasop/2012_2/35.pdf

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.